Про те, як змінився банк за рік після угоди, в інтерв'ю «Мінфіну» розповів голова правління Банку Кредит Дніпро Сергій Панов.
— В одному з інтерв'ю Олександр Ярославський заявив про досить амбіційні плани щодо розвитку банку, який повинен стати в ряд проєктів, приречених на успіх. Наскільки складний і тривалий шлях до вершини в режимі «ковідної кризи»?
— Так, справді, плани досить амбіційні, навіть агресивні, але цілком здійсненні. Згідно з фінансовим планом на 2021 рік активи банку повинні вирости на 13%, кредитний портфель — на 47%, чистий процентний дохід — на 90%. Стратегічний план передбачає, що банк увійде до топ-10 за активами та збільшить частку ринку з нинішніх 0,8% до мінімум 3%.
— За рахунок чого ви маєте намір цього добитися?
— Для зростання у нас є все, що потрібно. Насамперед — це наша команда та потужна підтримка акціонера. Нам дане зелене світло для інвестицій у технології, без яких сучасний банкінг неможливий. Маємо довіру клієнтів, синергію за рахунок групи DCH і багато чого іншого.
Наше основне завдання — зростати випереджальними темпами порівняно із конкурентами. І банку це вже вдається. Так, за рік, із серпня 2020 року, чисті активи банку збільшилися на 66%, тоді як банківська система виросла на 16%. Якщо ми й надалі зростатимемо такими самими темпами, то зможемо наростити кредитний портфель банку до 5,2 млрд грн у 2021 році та до 9,9 млрд грн у 2022 році. Чистий процентний дохід повинен збільшитися до 790 млн грн у 2021 році та до 1 242 млн грн у 2022 році (2020 р. — 415 млн грн).
— А як на зміну власника відреагували клієнти? Не покинули банк?
— Ні, не покинули. Безумовно, важливу роль зіграла гарна репутація нового акціонера. Як результат, ми не тільки не втратили наявних клієнтів, а й залучили чимало нових. Зокрема, почали працювати з Укрзалізницею, Енергоатомом, Укравтодором у межах консорціумного кредитування.
— Яким був для банку рік після зміни акціонера?
— У серпні 2020 р. була закрита угода. На той момент банк зазнавав певних труднощів, багато проєктів були заморожені (наприклад, кредитування фізосіб). Нам потрібно було зробити банк прибутковим та ефективним, заново запустити багато бізнес-процесів, налагодити комунікацію зі співробітниками та клієнтами.
Пандемія трохи ускладнила багато процесів, але ми зробили це. Рік по тому Банк Кредит Дніпро показує стабільну прибуткову діяльність. За період
Рік тому ми почали активно працювати на фінансових ринках України й у 2021-му успішно посіли позиції в топ-10 торговців на ринку ОВДП і топ-20 на валютному ринку.
За результатами стрес-тестування в 2019 році банком була складена програма докапіталізації, яка за підтримки вже нового акціонера була виконана в повному обсязі. У її межах за період
— Тобто подальша капіталізація банку не потрібна?
— Буквально кілька днів тому ми одержали результати стрес-тестування в 2021 році, які підтвердили високий рівень фінансової стійкості банку та необхідний рівень запасу капіталу.
— Які ще помітні зміни відбулися за цей рік?
— Запущений досить важливий для банку проєкт діджитал-трансформації: від ідеології до технічного оснащення всіх систем. Ми створюємо нову цифрову історію взаємодії клієнта з банком на базі технологій компанії Middleware Inc (CША). Крім цього, входимо до великих структурних проєктів, розширюємо регіональну присутність, запускаємо нові партнерські програми й тим самим масштабуємо бізнес. Звісно, не забуваючи при цьому про основну стратегічну функцію нашого банку — запуск і розвиток усіх форм кредитування для всіх клієнтських сегментів: від роздрібного клієнта до великого корпоративного.
— Судячи з озвучених планів, банку потрібні нові кадри, багато та швидко. Однак не секрет, що серед банкірів Банк Кредит Дніпро не був, як це прийнято говорити, привабливим працедавцем. Як справляєтеся?
— Дійсно, одним із першочергових завдань була побудова комунікації зі співробітниками та підвищення його привабливості для потенційних співробітників. Мені здається, що у нас вийшло.
Змінилася корпоративна культура банку. До нашої команди приєдналися колеги з Райффайзена, Укрсибу, Альфи, ПУМБу, із консалтингових компаній великої четвірки…
— Ви згадували діджитал-трансформацію. Що саме плануєте зробити?
— Ми перебуваємо на передфінальній стадії технічного переоснащення банку. Зокрема, для досягнення безперебійності роботи всіх внутрішніх систем ми змінили ЦОД (центр обробки даних) і вже оновили серверну складову. У такий спосіб ми довели показник відмовостійкості нашого процесингу до 97%. Нашим партнером і підрядником є найбільший і найтехнологічніший ЦОД «Парковий».
Наша ключова мета — побудова та запуск діджитал-каналів взаємодії банку з усіма клієнтськими сегментами, спрощення та мінімізація фізичного контакту. Як результат — швидкість і якість сервісу, що надається для всіх типів клієнтів.
Як перший етап, уже восени цього року ми запускаємо новий мобільний застосунок для роздрібного сегмента. Він дасть можливість клієнтам швидко оформити й отримати продукти банку без відвідування відділення. Водночас ми не випускаємо з фокуса кредитні продукти: влітку стартувало іпотечне кредитування, сьогодні ми активно готуємося запропонувати клієнтам автокредитування.
Наші активні дії позитивно сприймаються ринком. Так, наприклад, платіжна система Visa відзначила нас за найшвидше впровадження таких інструментів як Apple Pay і Google Pay, а також Mini Garmin Pay, Bank-ID, 3D-Secure 2.0.
— Що збираєтеся пропонувати «великому корпоративу»?
— Великий корпоративний бізнес вимагає індивідуального підходу. Ми зробили сегментацію клієнтів, провели аналіз їхніх потреб, щоб приходити вже із розумінням того, що їм зараз необхідно. Зокрема, ми успішно працюємо з клієнтами стосовно складноструктурованих продуктів (наприклад, хеджування, управління валютними ризиками).
Ми працюємо не лише з великими корпоративними клієнтами (у цьому напрямку ми вже сильні), а й відкриті для середніх компаній. Зараз ми оптимізуємо кредитний процес, фокусуємо наші служби на роботі з цим сегментом, щоб максимально нарощувати клієнтську базу.
— Якщо говорити про корпоративний бізнес, то агросектор завжди був «фішкою» банку. Чи залишається сегмент пріоритетним?
— Кредит Дніпро є старожилом у цьому сегменті та розвиватиме цей напрямок. У зв'язку з відкриттям ринку землі на агроринку очікують цікаві зміни, у яких ми братимемо участь. Перспективним бачимо лізинг агротехніки, оскільки велика кількість господарств потребує відновлення парку. Крім того, банк кредитуватиме аграріїв під заставу землі. Зараз кредитний агропортфель становить приблизно 1,2 млрд грн, а це 30% загального портфелю корпоративних кредитів.
— Наприкінці серпня був підписаний договір консорціумного кредитування між Укравтодором і шістьма українськими банками, у тому числі Банком Кредит Дніпро. Чому вирішили увійти в цей проєкт?
— Це наш внесок у розвиток економіки країни. Сьогодні ми бачимо єднання банків, державних і приватних. Ми показали, що Україна здатна сама використовувати свої ресурси та реалізовувати великі, важливі, складні в плані фінансового виконання проєкти. Весь проєкт на чолі з Укрексімбанком проходив максимально прозоро та відкрито.
— Який ліміт кредитування в межах консорціуму був затверджений для Банку Кредит Дніпро?
— Наш ліміт становить $13 млн.
— Банк Кредит Дніпро активно залучає рефінансування НБУта працює з ОВДП. З чим це пов'язано?
— Так, банк скористався новим інструментом — довгостроковим рефінансуванням від НБУ. Більша частина 2020-го та перша половина поточного року — це час постійної невизначеності, ніхто не розумів, як далі розвиватиметься ситуація з пандемією. Щоб підтримати стабільність банківської системи, НБУ надав цей інструмент ринку в кризовий час.
ОВДП — це найліквідніший інструмент фондового ринку України. При цьому згідно із правилами НБУ такі облігації мають нульовий кредитний ризик. Тому банк активно працює з держоблігаціями. Вкладення банку в ОВДП становлять приблизно 4,3 млрд грн, але портфель ефективно диференційовано за строками. Процентний ризик захеджовано на рівні 30% інвестицій.
— Наскільки складною для банків загалом стане відмова НБУ від антикризових програм, зокрема від довгого рефінансу? Як і чим вони зможуть замінити заробіток на ОВДП?
— Загалом у портфелі банків на початок вересня було ОВДП на суму близько 500 млрд грн. Рефінанс становить усього 17% від цього обсягу. При цьому рефінанс працює не тільки під ОВДП і антикризову програму — це довгострокове рефінансування до 5 років. Стандартні монетарні інструменти не скасовували.
Звісно, скасування довгострокового рефінансування матиме вплив на розвиток ресурсного міжбанківського ринку, незважаючи на достатній рівень ліквідності в банківській системі. Чому? Все дуже просто: ліквідність «не живе» рівномірно по системі.
— До речі, нещодавно Банк Кредит Дніпро трохи підвищив депозитні ставки. З чим це пов'язано?
Істотних змін не відбулося. Нам нема чого переплачувати за ресурси, як то кажуть, «пилососити» ринок. Ми пропонуємо справедливу ринкову ціну. Зараз у зв'язку із підняттям облікової ставки намітилася тенденція до зростання вартості ресурсів. Ми уважно стежимо за ринком і готові реагувати.
— Чи згодні ви з тим, що податок на дохід за депозитами слід скасувати? Не чи побоюєтеся відтоку вкладів через те, що ставки вже давно не перекривають інфляцію?
— Це питання обговорюється банківським співтовариством. Моя позиція — так, треба скасовувати.
Щодо відтоку вкладів — поки що ми не спостерігаємо, що є така тенденція. Проте, як говориться, краще передбачити ситуацію.
— Ви очолили Банк Кредит Дніпро приблизно в той самий період, що й Кирило Шевченко — НБУ. Чи виникали якісь нюанси з регулятором за цей час?
— Минулий рік був досить складний і при цьому насичений новими топовими призначеннями. Це був час великої невизначеності. Стати біля керма нової компанії, а тим більше Національного банку, під час кризи, викликаної пандемією, — це серйозний виклик.
На мою думку, керівництво НБУ успішно справляється з поставленим завданням. У роботі з регулятором ми саме й не відчули невизначеності: реформування фінансового сектору послідовно тривало, у цей період під контроль НБУ перейшли страхові та фінансові компанії. Загалом фінансовому ринку були запропоновані та реалізовані адекватні ситуації заходи й інструменти, що дозволило банкам з високою часткою впевненості вибудовувати свою стратегію й оперативні плани.
Триває ефективний діалог НБУ з банківським співтовариством. Основні регуляторні зміни, які впроваджуються Національним банком, спочатку активно обговорюються з нами в межах Незалежної асоціації банків України. І це не монолог, а діалог з обміном думками та компетенціями.
Послідовність політики регулятора, у тому числі, може бути проілюстрована зміцненням усієї банківської системи та збільшенням рівня її капіталізації, що, певен, ми побачимо за підсумками оцінки стійкості банківської системи.