►Підписуйтесь на сторінку «Мінфіну» на фейсбуку:
головні фінансові новини
За даними Світового банку, у 2019 році обсяг міжнародної допомоги Афганістану дорівнював 22% валового національного доходу країни. Хоча це високий показник, він значно знизився у порівнянні з 49%, про які звітував Світовий банк 10 років тому.
Тепер подальша фінансова допомога опинилася під загрозою. Міністр зовнішніх справ Німеччини Гайко Маас вже заявив, що Німеччина «більше не надасть жодного центу, якщо Талібан захопить країну та введе закони шаріату». Інші донори також уважно слідкують за розвитком подій.
Війна та корупція
Нестійкість, про яку згадує Світовий банк, ілюструється високим рівнем витрат на безпеку. До захоплення країни талібами Афганістан витрачав на неї 29% ВВП. Серед країн з низьким рівнем доходу цей показник складає в середньому 3%.
Небезпека та високий рівень корупції створюють ще одну проблему — дуже низький обсяг іноземних інвестицій. За данними ООН, за останні два роки в Афганістані не було створено жодного бізнесу за кошти іноземних інвесторів. За останні сім років їх було створено аж чотири.
Більшість населення зайнято у низькопродуктивному аграрному секторі — близько 60% домогосподарств отримують частину свого доходу від фермерства. Зайнятість жінок, не дивлячись на значний ріст за минуле десятиліття, залишається низькою — всього 22%. Після захоплення влади Талібаном цей показник, ймовірно, знизиться, завдаючи ще більшої шкоди економіці.
Проблемою залишається й тіньовий сектор. Афганці зайняті у незаконному видобутку мінералів, вирощуванню опіуму та контрабанді. Наркоторгівля була й залишається важливим джерелом доходів для Талібану.
Мінеральні ресурси
Тим не менш, після вторгнення США у 2001 році економіка Афганістану значно зросла.
Інформація щодо Афганістану не повністю достовірна, але за даними Світового банку з 2003 країна щорічно зростала в середньому на 9% протягом 10 років. Після цього зріст уповільнився (можливо, через скорочення міжнародної допомоги) до середнього показника 2,5% між 2015 та 2020 роками.
Читайте також: Битва за трильйон: чому інвестори підуть у талібський Афганістан
Афганістан має значні поклади мінеральних ресурсів, які могли б, при меншій небезпеці та корупції, бути привабливими для міжнародного бізнесу. Зокрема, країна може видобувати мідь, кобальт, вугілля, залізо, газ, нафту та дорогоцінне каміння. Особливо перспективним є літій — метал, що використовується для батарей у мобільних телефонах та електромобілях.
Однак ці поклади досі далекі від видобутку й приносять мало зиску державі чи населенню.
Втручання з-за кордону
Вже є багато свідчень, що Китай намагається отримати доступ до афганських ресурсів. КНР користується більшою прихильністю Талібану ніж західні держави, і це може бути перевагою, якщо таліби втримаються при владі.
Читайте також: Китай розраховує на афганські рідкоземельні метали
Але перед китайським бізнесом стоять ті самі питання, що й перед будь-яким іншим — безпека та фінансова стабільність.
«Афганська ісламська преса» повідомила, що представник Талібану гарантує власникам банків, торгівцям та власникам магазинів недоторканність їх життя та майна. Але вже сам факт, що представників фінансового сектору потрібно завіряти, що їх життю нічого не загрожує, не викликає особливого оптимізму.
Щоб фінансова система Афганістану функціонувала, її учасники та клієнти мають мати певність щодо майбутнього. І це навряд чи можливо найближчим часом.