«І це дійсно гарний показник, який демонструє, що ми за пів кроку до ключових правил ЄС в різних галузях», — підкреслив глава уряду.

► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»:
головні фінансові новини

Євроінтеграційні цілі

За останні 5 років експорт українських товарів у ЄС збільшився на 60%. Вже цього року експорт української продукції до Євросоюзу може сягнути 20 млрд євро.

Європейський Союз є найбільшим торговельним партнером України — понад 40% всієї торгівлі відбувається з країнами ЄС.

За словами прем'єра, одним із головних наших пріоритетів цьогоріч стала підготовка до оновлення торговельної частини Угоди про Асоціацію: «Активно проводимо діалог з українським бізнесом, аби максимально врахувати його потреби та збільшити доступ українських товарів на європейські ринки».

Літня школа трейдингу: вчимося заробляти на коливаннях валютних пар

5 «безвізів» для України

  1. «Промисловий безвіз» (угода АСАА) — це визначення системи технічного регулювання та оцінки відповідності на рівні з європейською. Це дозволяє виробникам промислової продукції отримувати необхідні сертифікати в Україні, а не їхати в ЄС у пошуках офіційного представника. Укладання Угоди стане сигналом усьому світу, що в Україні якісне промислове виробництво, якому можна довіряти. «Підписання цього безвізу може відбутися в найближчий рік», — зауважив Шмигаль.
  2. «Авіаційний безвіз» (угода про Спільний авіаційний простір). Цей «безвіз» про лібералізацію допуску авіакомпаній на внутрішні ринки. Це означає, що українські авіаперевізники отримають розширений доступ на ринок ЄС і натомість європейські компанії зайдуть в Україну. Відтак конкуренція сприятиме зниженню цін на авіаквитки. Ринок авіаперевезень стане конкурентним, відкритим і прозорим. Як писав «Мінфін», Рада Євросоюзу вчора, 28 червня, дала добро на підписання угоди про спільний авіаційний простір з Україною.
  3. «Митний безвіз». Приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту та відповідно повноцінний запуск системи NCTS, обмін митними даними між Україною та країнами Європи. Це означає зменшення простору для шахрайства щодо митної вартості, а також спрощення роботи митниці для білого бізнесу. При цьому Шмигаль додав, що вже в 2022 році Україна може розпочати процес приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту.
  4. «Енергетичний безвіз». Енергетичний безвіз з ЄС — це відокремлення від енергосистеми з Білоруссю та Росією та приєднання до європейської енергомережі ENTSO-E. «Ми станемо частиною великої європейської енергетичної системи із чіткими та зрозумілими правилами гри. Це важливий етап для нашої енергетичної незалежності. Плануємо, що таке приєднання відбудеться вже в 2023 році», написав він.
  5. «Цифровий безвіз», або приєднання до цифрового ринку ЄС. За словами очільника уряду, позитивний ефект від приєднання до цього ринку експерти оцінюють в декілька мільярдів доларів для економіки України.

Читайте також: Нацбанк презентує 5 основних тез конференції центробанків з різних континентів