Головні обмеження
- Зменшення максимальної швидкості з 30−35 км/год до 20 км/год, а у спеціально визначених (зелених, пішохідних та історичних) зонах швидкість має сягати не більше 14 км/год.
-
Запроваджуються зони, де буде заборонено залишати самокати. Це історичний центр, зони навколо дипломатичних установ, окремих державних органів, правоохоронних органів, а також суб'єктів, які ведуть свою діяльність у галузі національної безпеки та оборони.
-
Буде запроваджено спеціальний перелік зон, де програмним методом забороняється пересування самокатів. На під'їзді до цих зон самокат буде вимикатися.
Читайте також: Кличко: Bolt не погодив з Києвом розміщення пунктів прокату електросамокатів
Серед таких — Пейзажна алея, пішохідна частина вулиці Сагайдачного, деякі релігійні та чутливі зони, наприклад, кладовища, а також частина зон навколо будівель органів державної влади.
- Зобов’язання операторів страхувати кожного користувача на випадок нещасних випадків і травм при використанні самокату.
Поліс має покривати витрати на медичну допомогу та лікування, а також шкоду, завдану майну третіх осіб, — із покриттям від 100 тис. грн.
- На кожний самокат з обох боків має наноситись спеціальний номер у форматі літери та трьох цифр.
Меморандум буде діяти, доки Верховна Рада не ухвалить закон, який визначатиме статус і порядок діяльності електросамокатів та інших засобів електромобільності.
Хто підписав Меморандум
Київська міська державна адміністрація підписала Меморандум про співпрацю з операторами послуг прокату електросамокатів Києва.
Від міста документ підписав заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Костянтин Усов.
З іншої сторони підписи поставили представники всіх семи компаній, що сьогодні надають послуги прокату електросамокатів у Києві: ТМ «Вolt», ТМ «Kiwi», ТМ «Scroll», ТМ «BikeNow», TM «Zelectra», TM «Jet» та TM «Vzhooh».
До чого законодавство
На відміну від велосипедистів, права та обов'язки тих, хто їздить по місту на електросамокатах чи гіробордах, не захищені законом.
З правової точки зору, вони не є учасниками дорожнього руху, попри те, що деякі з подібних пристроїв розвивають швидкість понад 50 км на годину.
Зараз у Верховній Раді зареєстровані два проєкти закону, які покликані легалізувати користувачів легкого електротранспорту в Україні.