►Підписуйтеся на «Мінфін» в Instagram:
головні новини про інвестиції та фінанси
Ключові фактори змін на ринку ОВДП
У 2021 році частка ОВДП в активах банків має скоротитися. НБУ назвав три ключових фактори, що матимуть вплив на обсяги купівель банками ОВДП:
- дефіцит бюджету буде скорочено та уряд не потребуватиме нагально такої кількості грошей;
- Нацбанк згортає довгострокове фінансування;
- при проведенні стрест-тестів регулятор вперше враховуватиме процентні ризики держоблігацій, що відповідає усталеним європейським підходам до стрес-тестування та методології МВФ.
ОВДП за сумою основного боргу, частка в чистих активах і дефіцит держбюджету
ОВДП, особливо в національній валюті, традиційно вважалися банками безризиковим інструментом. Це пов’язано з відсутністю кредитних ризиків та вимог до капіталу для їх покриття. Водночас вартість ОВДП чутлива до зміни ринкових умов, зокрема ставок. Останні зазвичай суттєво зростають у періоди стресу, відповідно цінні папери втрачають вартість, що відображається в збитках інвесторів.
Зниження ризиків, пов’язаних із коронакризою, поступово розширюватиме можливості фінансування дефіциту з інших джерел.
Чому банки активізували купівлю ОВДП за умов пандемії
У пандемію Україна, як і більшість країн світу, поглибила дефіцит бюджету. Банки активно його фінансували, інвестуючи в ОВДП, дохідність яких зростала. Зростання таких вкладень стимулювали значна ліквідність сектору, послаблення попиту на кредити, впровадження довгострокового рефінансування НБУ.
ОВДП мали значний запас вільної ліквідності, та ще й демонстрували тенденцію до зростання власної дохідності.
В цілому за 2020 рік обсяги гривневих ОВДП як основного боргу за ОВДП у чистих активах банків зросла на 6 в. п. — до 28,5%.
Читайте також: Топ-20 кращих книг для початківців і досвідчених трейдерів
Зараз 35 банків, серед яких один державний, мають частку рефінансування у зобов’язаннях понад 5%. Вони сконцентрували 88% кредитів від НБУ та збільшили свій портфель ОВДП майже втричі протягом кризи, частково за рахунок рефінансування.
Суттєве зростання вкладень банків у державні боргові інструменти під час коронакризи спостерігалося і в інших країнах. Переважно так фінансувалося розширення дефіциту бюджету.
Зростання державного боргу у власності банків, усі валюти, зміни за 2020 рік
Контекст
Наприкінці 2020 року голова Нацбанку Кирило Шевченко публічно вказував на ризик ефекту так званого фіскального витіснення, а у квітні цьогоріч відкрито проголосив, що межа портфеля ОВДП у банківській системі до настання згаданого ефекту витіснення в 35% від депозитів порушено.
Глава НБУ зазначав: «Сьогодні ця межа вже перевищена — це 39,6% від депозитів банківської системи. Ми встали на слизький шлях фіскального витіснення».
Проте вже наприкінці травня міністр фінансів Сергій Марченко зазначав, що на ринку всього до 20% облігацій в обігу були залучені з депозитів або в цілому з банківської системи.