► Підписуйтеся на телеграм-канал «Мінфіну»:
головні фінансові новини
Причини уваги МВФ
«Будь-який законопроєкт про податкову амністію повинен містити потужні запобіжники, які унеможливлюють відмивання коштів та корупцію, — підкреслив Люнгман. — Законом також повинні бути впроваджені надійні процедури ретельної перевірки з метою недопущення зловживань публічними діячами, їхніми родичами і тісно пов'язаними особами», — додав Люнгман.
«Одна з цілей цієї амністії — повернення коштів, які резиденти вивели за кордон і які там залишаються у наших резидентів. Для цього вводимо для коштів, які залишаються за кордоном, ставку 7% або 9%. Для коштів, які вони повернуть в Україну і задекларують, — ставка 5%», — зазначив з парламентської трибуни голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Закон передбачає сплату збору з грошової вартості задекларованих активів за такими ставками:
- 5% — загальна ставка;
- 7 і 9% — щодо активів, розміщених за кордоном;
- 2,5% — за ОВДП, придбаними з 1 січня 2021 року до 20 червня 2022 року до подачі декларації.
Читайте також: Що станеться, якщо Україна не поверне борги МВФ
Контекст
Верховна Рада у вівторок, 15 червня, ухвалила за ініціативою президента закони про податкову амністію з поправками до Податкового, Кримінального та інших кодексів, який впроваджує можливість задекларувати свої активи для фізосіб з 1 вересня 2021 року. Документи передбачають проведення одноразового добровільного декларування активів фізосіб з 1 вересня 2021 року і до 1 вересня 2022 року. При цьому декларантами не можуть бути особи, які в будь-який період з 1 січня 2010 року виконують або виконували в Україні публічні функції.