Відповідна норма міститься в поправках до Податкового кодексу, які було затверджено Кабінетом Міністрів вчора, 12 травня, на позачерговому засіданні.

Скільки видано кредитів

Уповноважені банки з виконання держпрограми «Доступна іпотека 7%» станом на 11 травня підписали 238 кредитних договорів на загальну суму 200,704 млн грн.

Читайте також: Керівникам підприємств, які мають борги перед бюджетом, заборонять виїжджати за кордон

Про це повідомляє пресслужба Мінфіну. При цьому, 71,34% кредитів видано на вторинному ринку, 28,66% — на первинному.

«Уповноваженими банками розглядаються 517 заявок на участь у програмі на загальну суму 455,474 млн грн, з яких 23,5% складає первинний ринок і 76,5% — вторинний», — йдеться в повідомленні.

З моменту старту програми «Доступні кредити 5−7−9%» банки видали 15 406 кредитів на 39,5 млрд грн. Про це повідомила пресслужба Мінекономіки.

Із зазначеної суми:

  • 16,7 млрд грн надано для рефінансування раніше отриманих позик;
  • 5,6 млрд грн підприємці отримали на капітальні інвестиції;
  • 17 млрд грн отримано в якості антикризових кредитів на поповнення обігових коштів під 0%.

Найактивнішими учасниками програми є:

  • представники агробізнесу (50% отриманих кредитів);
  • торгівлі і виробництва (23%);
  • промислової переробки (15%).

За регіональної класифікації лідерами залишаються Львівська, Харківська та Київська області.

Які ще правки до Податкового кодексу містяться в законопроєкті

В цілому запропоновані правки покликані забезпечити додаткові надходження до бюджету в розмірі понад 60 млрд грн на рік.

«Основною метою цих змін є забезпечення збалансованості бюджетних надходжень. Досягти цього ми плануємо шляхом протидії схемам з ухилення від оподаткування, створення прозорого конкурентного середовища, підвищення ефективності використання економічних ресурсів країни», — пояснив під час представлення законопроекту міністр фінансів Сергій Марченко.

Додаткові надходження планується забезпечити за рахунок:

  • приведення абсолютних значень розмірів ставок податків у відповідність з фактичним рівнем макропоказників;
  • підвищення ефективності справляння рентних платежів за видобування корисних копалин та акцизного податку;
  • протидії «скруткам», неповерненню валютної виручки;
  • підвищення повноти сплати податків та ефективності адміністрування податкового боргу.

Олена Дьоміна