Антимонопольна тактика ЄС

«ЄС — найбільш відкритий ринок у світі. Але поняття відкритості має римувати зі справедливістю», — заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. За її словами, протекціоністські заходи повинні збалансувати ситуацію на ринку.

Читайте також: Економіка єврозони впадає в подвійну рецесію

План Єврокомісії, який у середу, 5 травня, виклали євровисокопосадовці, в т. ч. антимонопольний комісар Маргрете Вестагер, полягає в такому:

  • Обмеження іноземного держфінансування в угодах з європейськими учасниками. На думку Вестагер, ЄС необхідне «інтрузивне» регулювання в таких випадках. За даними Reuters, влада союзу побоюється, що китайці скуплять компанії, що подешевшали під час пандемії. Вони вивчать усі угоди, що перевищують 500 млн євро, і контракти дорожче за 250 млн євро.
  • Додаткове регулювання відповідно до плану подвоєння частки на ринку напівпровідників до 2030 року. ЄС «дуже відкрито і наївно» віддавав виробництво чіпів, напівпровідників, батарейок таким країнам, як Тайвань, Китай і Південна Корея, заявив комісар з питань промисловості Тьєррі Бретон.
  • Впровадження консультаційного механізму, що сприяє стримування Китаю, запропоновано США в рамках G7.
  • Поновлення переговорів про торговельну угоду з Індією. У заявах чиновників на цю тему Китай презентовано як «системного конкурента».
  • Призупинення підписання країнами — членами ЄС торговельної угоди з Китаєм. Це стало політично неприйнятним у контексті санкцій ЄС проти КНР за переслідування уйгурів.

«Коли ти запрошуєш гостей до свого будинку, то розраховуєш, що вони будуть поводитися акуратно і дбайливо ставитися до твоєї власності. Те саме і в бізнесі. Якщо компанія ззовні приходить на наш ринок, то повинна приймати наші правила», — цитує Вестагер РБК.

Зробіть внесок у Simple Invest і отримаєте 20% річних у гривні

Контекст

22 березня КНР ввела санкції проти десяти громадян ЄС і чотирьох європейських компаній, звинувативши їх в тому, що вони «грубим чином завдають шкоди суверенітету та інтересам країни, а також зловмисно поширюють брехню та дезінформацію». Це стало відповіддю на аналогічні дії ЄС на початку березня. Під обмеження потрапили, в тому числі, члени Європарламенту, а з організацій — комітет з економічної політики і безпеки Ради ЄС, підкомітет з прав людини Європейського парламенту.

Насправді Європейський союз вирішив виділити понад $150 млрд на розробку наступного покоління цифрових індустрій у нинішньому десятилітті, прагнучи наздогнати конкурентів у США і Східній Азії в таких сферах, як виробництво мікросхем і штучний інтелект.

Частку на ринку чіпів ЄС планує подвоїти. Одна з цілей такої стратегії — збільшити частку Європи на світовому ринку напівпровідників нового покоління до 2030 року до 20% проти 10% в 2020 році.

Це передбачає стратегія Digital Compass, яка увійшла в пакет заходів обсягом $2 трлн з відновлення економіки ЄС після пандемії. Стратегія спрямована на суттєве посилення технологічної незалежності союзу до 2030 року.

«Нам потрібно стати менш залежними від інших, коли йдеться про ключові технології», — заявила заступник голови Єврокомісії Маргрете Вестагер.

Digital Compass передбачає зростання цифровізації європейських бізнесів і приватних послуг, підвищення навичок європейських громадян у сфері цифрових технологій та оновлення цифрової інфраструктури. Фінансування буде надано за рахунок інструменту Євросоюзу для відновлення економіки і підвищення її стійкості (recovery and resilience facility, RRF) обсягом 672,5 млрд євро. Як мінімум, 20% цієї суми ЄС пообіцяв витратити на «перехід на цифровізацію».

Хочете знати про фінанси та інвестиції більше? Стежте за ексклюзивними матеріалами «Мінфіну» в телеграм-каналі.