«Сьогодні ринок досить добре збалансований. Штовхати його в той чи інший бік — це не наше завдання. Ми можемо, коли якісь надмірні коливання, ці коливання згладжувати», — пояснив глава НБУ.

► Підписуйтеся на «Мінфін» в Instagram:
головні новини про інвестиції і фінансах

Про стратегію на валютному ринку

«У нас пропозиція і попит з початку року майже збалансовані. За аналогічний період з 1 січня по 15 березня 2020 року НБУ виходив з інтервенціями 34 рази, в 2019-му — 39 разів, а в цьому — тільки 10 разів. Тобто ринок збалансований, а ми повністю дотримуємося стратегії поступової мінімізації участі НБУ на валютному ринку», — підкреслив Шевченко.

За словами глави НБУ, на стабільність валютного ринку вказує також поведінка населення, зокрема значне збільшення в лютому чистого продажу населенням готівкової і безготівкової валюти — $270 млн — проти чистої купівлі в лютому — $9 млн.

Голова центробанку також додав, що залишки ОВДП у портфелі нерезидентів з початку 2021 року зросли більш ніж на 19 млрд грн ($680 млн в еквіваленті), однак продажі ними іноземної валюти склали менше 50% ($67 млн), що не мало значного тиску на валютний курс в бік ревальвації гривні.

Шевченко зазначив, що обсяги купівлі валюти з метою репатріації дивідендів порівняно з початком 2020 року знизилися на 34% і склали приблизно $500 млн.

Про екстрені заходи підтримки банків

«При поступовому відновленні економіки і нормалізації умов функціонування фінансової системи НБУ згортатиме екстрені заходи підтримки банків, які вводилися в зв'язку з коронавірусом. Це, зокрема, передбачено й Основними принципами грошово-кредитної політики на 2021 рік. Зараз ми визначаємося з термінами», — сказав він.

Глава НБУ зауважив, що центробанк має намір згортати екстрені заходи підтримки банків при відновленні економіки.

Говорячи про програму «Доступні кредити 5−7−9%», Шевченко нагадав, що вона спочатку розроблялася з акцентом на нові кредити для малого бізнесу. Це повинно було забезпечувати зростання інвестицій і відкриття нових робочих місць. Зокрема, для цього спочатку було передбачено пільгу з відсоткової ставки залежно від кількості створених робочих місць. Однак через коронавірус і карантинні обмеження програму було переорієнтовано на інструмент підтримки існуючого бізнесу.

Читайте також: Україна вже в кроці від європейських стандартів регулювання ринку платежів — Кирило Шевченко

«Моя думка, що нам потрібно підтримувати існуючий малий бізнес. Поки він страждає від сovid-19, треба його підтримувати, в тому числі за рахунок рефінансування. Після того як завдяки вакцинації і всім зусиллям світової спільноти ми вважатимемо нашу епоху постковідною, цілі цієї програми мають повернутися до початкових: створювати нові робочі місця, щоб в основному добре освічена молодь, яка знається на іноземних мовах, працевлаштовувалася в Україні і створювала тут щось своє, а не намагалася у будь-який спосіб виїхати за кордон», — зазначив Шевченко.

Про спеціалізований фінансовий суд

Створення спеціалізованого фінансового суду для захисту прав кредиторів значно поліпшить ситуацію із платіжною дисципліною, підкреслив Кирило Шевченко.

«У минулому році ми розпочали дискусію про фінансовий суд. Це теж поза мандата НБУ. Але ми почали цю дискусію, ми її зараз обговорюємо з МВФ, з профсередовищем. З нашої точки зору, створення такого спеціалізованого суду значно поліпшить ситуацію з платіжною дисципліною», — сказав глава НБУ.

Такий суд повинен бути зосереджений на трьох питаннях: взаємини кредитор/позичальник, інвестор/об'єкт інвестиції та доступ до банківської таємниці.

Він зазначив, що відбір суддів до такого суду повинен здійснюватися прозоро, а для забезпечення максимальної довіри — за участю і представників міжнародної спільноти.

Шевченко додав, що НБУ виступає стороною в багатьох судових справах, зокрема найбільша кількість (близько 100) пов'язана з Приватбанком та його колишніми власниками. Також регулятор бере участь у судах, пов'язаних із виведенням банків з ринку, і судах, де з НБУ хочуть стягнути гроші співробітники Нацбанку.

Читайте також: Шевченко: Команда Нацбанку послідовно працює над посиленням інституційної незалежності регулятора