Як зміняться карткові комісії та що виграють клієнти

За що боролися

Стрімке зростання безготівкових операцій за допомогою платіжних карток зіграло з ринком злий жарт. Торговці, які приймають картки до оплати, посварилися з фінансистами, що забезпечують даний сервіс.

За даними НБУ, за підсумками 2020 р. обсяг таких операцій перевищив 2,2 трлн грн. За останні 5 років безготівковий картковий обіг зріс більше ніж в у 6 разів!

Обсяг безготівкових карткових операцій, млрд грн

Більше половини безготівкових операцій — розрахунки картками через термінали або в інтернеті.

За прийом платіжних карток (еквайринг) торговці платять банкам в середньому 2% від безготівкового обороту. Тобто, тільки за минулий рік банки отримали від роздрібної торгівлі за прийом карток понад 44 млрд. грн!

Особливо вражаючі суми платні за еквайринг набігли у великих торговців типу Rozetka. «За оренду 90 магазинів, всіх складів і всіх наших офісів ми щорічно витрачаємо менше, ніж на банківську комісію!», — написав у своєму Facebook Владислав Чечоткін. Більш того, рітейлери запевняють, що приймати готівку і обслуговувати цей обіг — в рази дешевше!

Як в Європі

Не дивно, що торговці через парламентське лобі в черговий раз вирішили «прокачати» тему із законодавчими обмеженнями на карткові комісії. Вищезгадану еквайрингу комісію запропонували зменшити вдвічі, обмеживши 1%. Комісію інтерчейндж (interchange), яку отримують емітенти карток, лімітувати 0,5%. Ця комісія включена до еквайрингової.

Читайте також: У гаманцях українців накопичилося багато непотрібних карток

Благо практика регулювання карткових комісій є поширеною у світі, зокрема, в Європі. Саме під соусом гармонізації законодавства просуваються обмеження в законопроекті № 4364 «Про платіжні послуги», який зараз готується до другого читання у Верховній Раді. Правда, є суттєва відмінність: п'ять років тому ЄС обмежив тільки міжбанківську комісію — interchange. При цьому результати даної новації сумнівні. Прикладів обмеження еквайрингової комісії в світі всього два — в таких різних країнах, як Австралія та Індія.

Еквайрингова олігополія

Лобіюючи ліміти, торговці посилаються на монополізацію еквайрингового сегмента карткового ринку. І, треба визнати, небезпідставно. Станом на 1 лютого в Україні функціонувало майже 370 тис. торгових PoS-терміналів. Майже 60% пристроїв встановив і обслуговує державний Приватбанк. Всього на топ-3 гравців, серед яких також державний Ощадбанк і Райффайзен Банк Аваль, припадає майже 87% всього парку PoS-терміналів.

«Економікс» охарактеризував би такий розклад, як мінімум, олігополією.

Варто зазначити, що в даному випадку мова йде про наземні (фізичні) магазини. Тоді як онлайн-торговці також активно приймають до оплати картки. До речі, вони платять за послугу еквайрингу більше, ніж офлайнові колеги. «Комісія за такі операції трохи вище звичайної, так як розрахунки в мережі є більш ризиковими, ніж звичайні транзакції», — зазначає Разван Мунтяну, роздрібний заступник голови Приватбанку.

Топ-5 банків за кількістю торговельних PoS-терміналів на 01.02.2021

Комісійні відмінності

На відміну від еквайрингової комісії, яка встановлюється ринком, комісія емітента картки — interchange — регулюється платіжними системами.

«Ставку міжбанківської комісії визначає платіжна система на основі об'єктивних ринкових факторів. Для платіжних систем вона не є джерелом доходу», — йдеться на сайті Visa. Ця система встановлює розмір міжбанківської комісії, виходячи з рівня розвитку ринку, а також необхідності стимулювати цей процес: впроваджувати нові платіжні рішення, розширювати інфраструктуру безготівкових розрахунків.

«Темп розвитку України — унікальний саме завдяки свободі ринку», — запевняє Віра Платонова, керівник українського представництва Visa.

В Україні міжбанківський interchange становить в середньому близько 1,5%. Для порівняння, в країнах ЄС на законодавчому рівні ця комісія обмежена 0,2% за дебетовими картками і 0,3% — за кредитними. Тобто, в середньому в 6 разів менше, ніж у нас!

Куди йдуть гроші

Вітчизняні банкіри запевняють, що левова частка їх карткових заробітків спрямовується на розвиток інфраструктури, а також різноманітні програми лояльності і «плюшки» для клієнтів. Як приклади, називаються:

• безкоштовні зарплатні та бюджетні картки. Хоча, насправді, наприклад, за зарплатний «пластик» платить роботодавець;
• довгі (до двох місяців) пільгові періоди за кредитними картками;
• солідні кешбеки (cash-back) за оплату певних покупок.

Банкіри запевняють, що в Європі такого немає і близько: мовляв, палітра карткових сервісів там набагато бідніша і платити доводиться за кожен чих.

Читайте також: Чому можуть зникнути безкоштовні картки і кешбек

Правда, ці посили не підтверджують самі мешканці ЄС.

«Що за маячня? Я нічого не плачу. І відколи це „плюшок“ тут немає?», — обурюється наша співвітчизниця, співробітниця одного з найбільших банків, що проживає в Польщі понад 5 років.

В якості аргументів починає перераховувати карткові бонуси:

• тут до 26 років взагалі все безкоштовно за картками
• вони — мультивалютні: до 5 валют на одній картці відразу і все безкоштовно
• часто за відкриття рахунку банк ще й доплачує по 100 — 200 злотих, або дарує подарунки: наш банк 2 роки презентував навушники і смарт-годинники
• у мене кредитка. 54 дні є для погашення. Ще жодного разу не платила за неї за обслуговування
• кешбек теж є під різні паркінги тощо
• 100% PoS-терміналів — приймають картки безконтактно!

«Якщо чесно, я не знаю, чого ще тут немає», — резюмує співрозмовниця «Мінфіну», додаючи, що будь-який поляк може відкрити рахунок онлайн. Такий сервіс поки що недоступний тільки іноземцям.

У той же час, авторитетний український банкір, який проживає понад 5 років в Берліні, підтвердив «Мінфіну» тези наших «картковиків» про консервативність тамтешнього ринку.

По-перше, відкрити рахунок онлайн не завжди можливо навіть у віртуальних банках, не кажучи вже про класичні.

По-друге, відкриття рахунку та його подальше обслуговування, як правило, — платне: коштує від 10 до 20 євро на місяць.

По-третє, кредитний ліміт відразу ніхто не встановить навіть при наявності депозиту. Кредитну історію потрібно напрацьовувати мінімум 6 місяців. Німці орієнтуються на наявність стабільних надходжень, а не накопиченого добробуту. Пільговий період є, але не більше 30 днів. Ставки за картковими позиками високі — до 19% річних.​

Компромісу не відбулося

Обидві сторони конфлікту — і торговці, і банкіри — апелюють до клієнтів.

Банкіри хизуються небаченими в світі сервісами для українців. У свою чергу, торговці запевняють, що зниження карткових комісій дозволить зменшити ціни на товари.

Але як банкіри не можуть підтвердити, скільки саме грошей витрачається на бонуси і плюшки, так торговці не можуть гарантувати зниження цін у разі обмеження комісій.

На цьому тлі цілком логічним виглядає компромісний варіант:

1. обмежити еквайрингу комісію 1%,

2. інтерчейнж — 0,5%,
3. спірний 1% автоматично перераховувати власникам карток за кожну операцію у вигляді знижки або кешбека. Відмінний стимул для розрахунку картками.

Про досягнення такого компромісу минулого тижня в своєму Facebook повідомив Олег Гороховський, засновник monobank.

За словами фінансиста, домовленість була досягнута в ході спільної зустрічі з керівником комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим за активного сприяння голови підкомітету ВР з питань функціонування платіжних та інформаційних систем і запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, Ольги Василевської-Смаглюк і заступника голови НБУ Олексія Шабана.

«Всі учасники зустрічі визнали пропозицію цікавою і оптимальною. Платіжні системи Visa і MasterCard погодилися ввести автоматичний розрахунок і зарахування винагород клієнтам з 1 червня 2021 р., — написав Гороховський, — … Як і було задумано, в результаті цих змін виграють кінцеві покупці. З чим я вас всіх і вітаю! Сподіваюся, що саме цей варіант і проголосує Верховна Рада».

Здавалося б, конфлікт вичерпано… Але ж ні. У коментарях навіть деякі народні депутати поставили під сумнів легітимність досягнутих домовленостей.

А вже у понеділок (29 березня) відбувся прес-брифінг, організований Нацбанком. Представники фінансового сектора (банкіри, функціонери, представники МПС) сипали забійними аргументами проти «комісійних» обмежень. При цьому про нібито досягнутий компроміс ніхто навіть не згадав.

На поставлене «Мінфіном» питання ребром, виразної відповіді від спікерів так не прозвучало. Адвокатом цієї ініціативи виступила Ольга Василевська-Смаглюк. Як і Гороховський, вона виступає проти обмежень, але «за» розумні компроміси.

Розкол серед банкірів

Разом з тим, в ході брифінгу Антон Тютюн, заступник голови Ощадбанку, повідомив про підписання трьома банками (Приватом, Ощад і Райфом), які найбільше вклалися в розвиток карткової інфраструктури, Меморандуму про спільні дії на картковому ринку. Слід зазначити, що monobank має істотну відмінність від інших карткових банків, яка й диктує його поведінку. Будучи одним з найбільших емітентів карток, він взагалі не займається еквайрингом. Станом на 1 лютого картковий портфель mono налічував 3,2 млн активних карток. Більше тільки у державних Привату і Ощаду.

Топ-5 банків за кількістю активних карток на 01.02.2021

Приватний шантаж

Тим часом, картковий гігант — Приватбанк — відкритим текстом через пресслужбу загрожує в разі законодавчих обмежень карткових комісій ввести такі «санкції»:

• банки будуть змушені скасувати грейс-період за кредитними картками.
• понад 119 тис. підприємців і точок малого бізнесу можуть втратити доступ до платіжних технологій і можливість отримувати оплату за безготівковим розрахунком
• зросте вартість обслуговування карток для клієнтів: середня ціна досягне 200 грн на рік
• Приватбанк відключить послуги на кшталт Apple Pay і Google Pay, які дозволяють платити гаджетами (смартфонами, годинами) замість «пластика»