Позиція рітейлу

Представники великих торгових мереж активно лобіюють і просувають законопроєкт.

Основні тези, які вони використовують, вчора ввечері виклав у своєму пості власник компанії ROZETKA, вельмишанований мною Владислав Чечьоткін.

  • В Європі цей тариф відрегульовано і законодавчо обмежено. Приймемо закон і станемо «ближче до ЄС»
  • Якщо закон буде прийнятий, ми запропонуємо кращу ціну
  • Банки зажралися і беруть драконівські тарифи
  • Якщо для великого бізнесу це важко, то для малого або підприємця-початківця — це взагалі не по силах тягар
  • Закон сприятиме розвитку «кешлесс», оскільки сьогодні «обслуговування готівкового обігу коштує в рази дешевше»
  • Допоможіть!!!

Читайте також: Ринок платежів регулюватиметься по-новому — НБУ

А який він, європейський досвід

З такими аргументами, звичайно, можна не те, що тариф відрегулювати, можна взагалі закрити всі банки до чортової бабусі.

Але ось, що я вам скажу, і дуже сподіваюся, що це прочитають шановні законодавці.
Сьогодні є чи не єдина галузь у країні, якою Україна може дійсно пишатися і яка вважається однією з найбільш технологічно розвинутих у світі — це розвиток карткових технологій, технологій платежів і карткова інфраструктура.

Європі давно вже немає чим похвалитися в цьому напрямі. Картки там всі платні, в кожному терміналі тобі намагаються запропонувати конвертацію і якщо ти зловиш гаву і помилишся з вибором, заплатиш додатково 5−10%. У деяких країнах ти не можеш оплатити не те що з використанням смартфона, але й не підтримується чіп і платиш як у 1995 році магнітною смугою. Регуляція, яка ввела це обмеження, вважається шкідливою і провальною. За неї з лишком заплатили клієнти європейських банків.

Чи знизилися після неї ціни в Європі? Звичайно, ні.

Тут є велика несправедливість і дуже серйозне протиріччя. Цей тариф торговці хочуть опустити на 1−1,5%, що становить приблизно 60% від діючих тарифів. 60%! При цьому зниження їх витратної частини складе, залежно від націнки, близько 2−2,5%.

Дивовижна історія — забрати у когось 60% його доходу, щоб заощадити собі 2%.
Стовідсотковий «win-win».

Читайте також: Україна вже за крок від європейських стандартів регулювання ринку платежів — Кирило Шевченко

Немає тарифу — немає кешбеків та безкоштовних карток

Карткова інфраструктура не прилетіла до нас на блакитному вертольоті і не з'явилася в країні за рішенням Верховної Ради або уряду, це багаторічна, копітка робота, яка вимагала сотні мільйонів доларів інвестицій, титанічних зусиль усіх учасників ринку і тисячі годин ІТ-розробок.

Сьогодні все, що стосується карток і платежів для клієнтів банків, нічого не коштує. Банки безкоштовно роздають картки, конкурують один з одним програмами лояльності і борються за увагу клієнтів.

Цей тариф, який намагаються «віджати» — паливо всього карткового і платіжного бізнесу в країні. Більше половини його дістається клієнтам у вигляді будь-якого роду кешбеків і бонусів, ним оплачується вартість пластика і логістики карток, ним банки покривають витрати на фрод.

Ця історія не про прибуток, а про те, щоб у всіх клієнтів з'явився інструмент, за допомогою якого можна буде швидко видати клієнту кредит (якщо клієнт захоче) і на цьому потім можливо заробити.

Приберемо паливо — машинка заглохне.

Пропадуть кешбеки, стануть платними картки, парк терміналів ніхто не буде оновлювати.

Врешті-решт, програють клієнти і торговці. Та й «кешлессу» точно не настане, що, власне, може бути комусь і на руку, тому що готівковий обіг «в рази дешевше» тільки в одному випадку — якщо він не потрапляє під податки, в іншому випадку, це ті самі витрати.

Але це ж дуже по-нашому виколоти собі око, щоб сусідові викололи два.
Шукати причини своїх проблем не у своїй недостатній ефективності, а у зовнішніх обставинах.

Замість висновків

Під цим постом Владислава «на захист малого бізнесу» «підзахисні» дуже справедливо навели тарифи Rozetka за розміщення маленькими підприємцями товарів на їх маркетплейсі — 15−20−25% комісії майже за всією номенклатурою. На цей аргумент Владислав заперечив, що понад 90% цього тарифу забирає Google і Facebook. Я вважаю, що їх теж варто відрегулювати! Досить пити кров у представників малого бізнесу своїми драконівськими розцінками на просування!

Мораль у цієї історії така — не можна регулювати те, що ринок регулює самостійно.

Прочитайте «Атлант розправив плечі» і займіться, будь ласка, більш нагальними для законодавців проблемами. Уже третій локдаун в країні — малого бізнесу скоро не залишиться і точно не через комісії на екваєринг. А якщо все ж таки вирішите її відрегулювати, не забудьте, будь ласка, відрегулювати заразом націнки на побутову техніку, продукти харчування та одяг.