Про стан фінансового ринку
Заступник голови підкреслив: банківський сектор перебуває сьогодні в гарному стані. «Проблемних банків немає, та якихось особливо ризикових зон ми не бачимо. Банки сьогодні достатньо капіталізовані», — зауважив він.
Одним із завдань центробанку Матузка назвав зменшення частки держави в банківському секторі з нинішніх 54% до 25% до 2025 року.
Є питання, підкреслив банкір, щодо непрофільних активів банків і бізнес-моделей невеликих банків, але всі ці моменти можна вирішити в системі щоденної наглядової роботи, яку Матузка вважає якісною. «Свого часу нагляд було змінено на користь переходу на ризик-орієнтований підхід. Це дає можливість комплексно оцінити проблематику банку і перспективу його роботи. Тому бачу своїм пріоритетом збереження нинішніх підходів та їх подальше вдосконалення», — підкреслив банкір.
Читайте також: Нацбанк уточнив порядок інспекційних перевірок банків та інших установ під наглядом
А ось правове регулювання і нагляд на небанківському фінансовому ринку ще належить формувати й удосконалювати, вважає Матузка.
25% ринку небанків припадає на так звані «сплячі» компанії.
Є кілька ключових напрямів для забезпечення повноцінної роботи небанківського сектора, додав заступник голови.
- Прозорість структур небанківського сектора. Найближчим часом він пообіцяв, що з'явиться нове положення, яким регулятор зобов'яже розкрити власників небанківських фінустанов.
- Нові ліцензійні умови, які оптимізують порядок реєстрації та ліцензування.
- Нагляд за ринковою поведінкою компаній.
«Нам необхідно комплексно оновити законодавство для небанківського ринку. У парламенті зареєстровано законопроєкт про фінансові послуги. Також очікуємо реєстрацію законопроєктів про страхування і кредитні спілки. Ці три документи дозволять почати формувати нову архітектуру небанківського законодавства», — зауважив фінансист.
Читайте також: Нацбанк визначив порядок нагляду за дотриманням прав споживачів фінпослуг
Пріоритети нагляду
Матузка визнав, що з питань нагляду центробанк вів активний і конструктивний діалог з МВФ. Розмова включала не тільки питання виведення банків з ринків або відмову в придбанні істотної участі, як, наприклад, у Промінвестбанку або БТА Банку.
НБУ був досить активним у процесах імплементації міжнародних норм і стандартів в українську банківську систему. «Ми опублікували на сайті НБУ детальний road-map регуляторних норм, які плануються до введення найближчими роками. Ми продовжуємо активно рухатися в цьому напрямку», — зазначив заступник голови Нацбанку.
За словами Матузки, «Базель III — це зобов'язання, яке Україна взяла в рамках угоди з ЄС. За угодою ми повинні це зробити до кінця 2024 року. Зараз Національний банк за участю міжнародних експертів розробляє відповідні проєкти нормативних актів, впровадження яких здійснюється поступово».
Наприклад, з квітня цього року обов'язковим до виконання стане новий норматив ліквідності NSFR. Це один з двох коефіцієнтів ліквідності, розроблених Базельським комітетом з банківського нагляду у відповідь на глобальну фінансову кризу 2007−2008 років.
З 1 квітня банки повинні виконувати 80% нормативу ліквідності NSFR з поступовим збільшенням до 100% з 1 квітня 2022 року.
Особливу увагу, на думку заступника голови Нацбанку, слід приділяти одному зі структурних маяків від МВФ — зниження рівня NPL в банках. «У Меморандумі МВФ було зафіксовано зобов'язання України щодо затвердження трирічних планів зниження NPL у державних банках. Національний банк це виконав. Завдяки цьому держбанки за минулий рік списали 30,6 млрд грн в нацвалюті 3,1 млрд у доларовому еквіваленті зарезервованої заборгованості. В результаті частка NPL знизилася з 48% до 41%. Це гарний старт», — підкреслив Матузка.
Крім того, за словами банкіра, Нацбанк відпрацьовує з Фондом гарантування вкладів фізосіб концепцію щодо приєднання до Фонду кредитних спілок та лайфових страховиків. «На найближчому засіданні Ради фінстабільності ми збираємося розглянути цю концепцію. Але ми б хотіли, щоб в 2023—2024 роках система гарантування запрацювала й для клієнтів кредитних спілок та лайфових страховиків», — зауважив Матузка.
Читайте також: Нацбанк запроваджує новий вид контролю за банками
За словами заступника голови НБУ, регулятор стурбований і нецивілізованою роботою колекторських компаній, ринок яких сьогодні вважає неврегульованим.
«У парламенті в першому читанні було ухвалено відповідний закон. Він дозволить навести порядок на цьому ринку. Будуть висуватися вимоги до ділової репутації компанії, її власників, менеджерів. Національний банк вестиме реєстр таких колекторських компаній. Матиме право не авторизувати колекторську компанію, яка не відповідає вимогам. І жодна колекторська компанія без такої реєстрації не зможе працювати з жодним банком, з жодною фінансовою установою», — підсумував Матузка.