Що відбулося
Як зазначає Данилишин, збільшення видатків з Єдиного казначейського рахунку наприкінці 2020 року призвело до суттєвого зростання ліквідності банківського сектору. В результаті упродовж першого тижня 2021 року обсяг ліквідності у 4 рази перевищив норматив обов’язкового резервування для банків.
Крім того, обсяг наданого банкам рефінансування НБУ упродовж останнього тижня 2020 року — першого тижня 2021 року становив 4 млрд грн на строк 3 місяці за ставкою 6% річних.
Залишок заборгованості платоспроможних банків за тендерними (строковими) кредитами рефінансування Національного банку
на 13.01.21 становив понад 62 млрд грн.
«Враховуючи, що криза кредитування в багатьох країнах світу виступала головною перешкодою для відновлення національних економік під час попередніх криз, на мою думку, важливо забезпечити ефективне використання монетарних стимулів, включаючи механізми ставок за активними та пасивними операціями, для стимулювання банківського кредитування та розвитку економіки у постпандемічний період в Україні», — підкреслює голова Ради НБУ.
Збільшення вкладень банків у державні цінні папери та збільшення готівки в обігу (з початку року на 131,3 млрд грн — до 515,7 млрд грн) дещо зменшило обсяг «вільної» ліквідності банківської системи. Втім, її рівень залишається достатнім для утримання ставок на міжбанківському ринку на нижній межі ставок за постійними операціями Національного банку (5%).
Читайте також: Приплив іноземних інвестицій в Україну практично зупинився — глава Ради НБУ
Раніше
Наприкінці 2020 року Богдан Данилишин зазначав, що наразі банківську систему України характеризує значний запас стабільності. Система має потенціал до кредитування: адекватність регулятивного капіталу банків
«Запроваджено державну підтримку кредитуванню. У 2020 році успішно розпочато реалізацію президентської ініціативи щодо стимулювання кредитування малого та мікробізнесу шляхом впровадження програми компенсації частини відсоткової ставки за банківськими кредитами. Це дозволило бізнесу отримати близько 16 млрд грн кредитів з компенсацією відсотків. Розпочато програму надання портфельних гарантій держави за кредитами під започаткування нового бізнесу. На такі цілі в Державному бюджеті 2021 році передбачено 5 млрд грн», — підкреслив Данилишин.
Що не вдалося зробити у 2020 році
На думку голови Ради Нацбанку, не відбулося відновлення процесу кредитування. Рівень кредитування економіки знаходиться на позначці близько 12% ВВП. Це — один із найнижчих показників у світі, за словами Данилишина.
Застій у сфері кредитування економіки спостерігається на фоні динамічного зростання грошової маси в банківській системі. Поряд з цим скорочується грошовий мультиплікатор. Це є ознакою того, що інститут фінансового посередництва та механізм монетарної трансмісії працюють неефективно.
«Особливе занепокоєння викликає той факт, що в умовах дефіциту кредитної ліквідності в економіці банки збільшують свої вкладення в зовнішні активи», — зауважив голова.
Читайте також: Голова Ради НБУ озвучив, скільки становлять чисті міжнародні резерви України
Що потрібно зробити
На думку голови Ради Нацбанку, варто якомога швидше запровадити цільові операції з довгострокового рефінансування банків, що спрямовується на антикризову підтримку підприємств реального сектору, дозволяє активізувати (прискорити) кредитування економіки та запобігти «витісненню» фінансових ресурсів з реального сектору на користь державних запозичень.
«Така практика уже застосовується в країнах ЄС. З 2014 року Європейський центральний банк (ЄЦБ) запровадив програму TLTRO, яка спрямована на рефінансування банків єврозони під кредити, які надані нефінансовим корпораціям та домогосподарствам (переважно для малого і середнього бізнесу) на пільгових, порівняно зі стандартними, умовах», — зауважив Данилишин.
Розробка та впровадження Національним банком інструментів цільового рефінансування банківських кредитів, наданих суб'єктам економічної діяльності, полегшить, на думку голови Ради, навантаження на державний бюджет у частині заходів, спрямованих на підтримку економічної діяльності.
Данилишин вказав на важливість подальшої конструктивної взаємодії монетарної та фіскальної політики, що є ключовим завданням регулятора на майбутнє та фактором успіху державних антикризових програм.
«Акцентом такої взаємодії має бути створення умов для ефективного перерозподілу доходів, формування єдиного внутрішнього ринку та стимулювання нових інвестицій у розширення виробничого потенціалу національної економіки», — зазначив голова.
З огляду на це, на думку Данилишина, доцільним є вдосконалення критеріїв участі у державній програми «Доступні кредити 5−7-9» з метою її фокусування на новостворених бізнесах та бізнесах, які є найбільш вразливими до зниження попиту внаслідок кризи covid-19, та посилення її інвестиційної спрямованості.
Бажаєте знати про фінанси та інвестиції більше? Стежте за ексклюзивними матеріалами «Мінфіну» в телеграм-каналі