Однією з головних причин сили шведської валюти стала жорстка позиція Riksbank, який не став знижувати ставки для пом'якшення удару, нанесеного по економіці країни пандемією коронавірусу.
Riksbank став першим центробанком світу, який на практиці застосував політику негативних ставок.
Читайте також: Єна, франк чи долар. У Morgan Stanley розповіли, в якій валюті краще зберігати гроші в 2020
У липні 2009 року він знизив ставку репо, яка є його основним інструментом грошово-кредитної політики, до 0,25%, що, в свою чергу, опустило прив'язану до неї ставку по депозитах до 0,25%. Це стало відповіддю Riksbank на світову фінансову кризу 2008-2009 років.
У наступні роки Riksbank піднімав ставку репо до 2,00% і опускав до -0,50%. 8 січня 2020 року регулятор підняв її з -0,25% до 0,00%, де вона і залишається до цього часу.
Читайте також: Долар або ієна: в якій валюті перечекати кризу