За словами Олексія Лупіна, апетит до ризику впав, інвестори скоротили інвестиції в усі країни, що розвиваються. Це призводить, в тому числі, і до того, що інвестори-нерезиденти виходять з державних цінних паперів.
З внутрішніх чинників можна відзначити суттєве зростання державних витрат. «В середині літа на єдиному казначейському рахунку було 75 млрд грн., зараз залишок — близько 15 млрд грн. Такі активні бюджетні витрати також створюють попит на валютному ринку», — зазначив голова відкритих ринків НБУ.
Крім того, є прив'язка до аграрного циклу: від врожаю до врожаю. Літо — не найкращий період, з точки зору надходжень експортної виручки. У жовтні валютні надходження значно зросли, в порівнянні з вереснем, але ще не досягли піку.
Читайте також: Розпочинаємо інвестувати: як обрати брокера, щоб купити акції за кордоном
Крім агровиручки є багато інших факторів. «У будь-якому випадку ми не бачимо ніякої катастрофи. Беручи до уваги зовнішній і внутрішній фон, валютний ринок функціонує дуже добре», — впевнений Лупін.
Нагадаємо, з моменту призначення Кирила Шевченка головою Нацбанку в липні 2020 року, курс гривні просів з 27,11 до 28,11 грн/$ (станом на 10 листопада). На початку листопада офіційний долар дорожчав і до 28,6 грн/$.