Під час круглого столу банкіри та представники держаних органів обговорили основні тенденції в карантинний період та прогнози розвитку ситуації на ринку депозитів.

Так, зокрема, вони зазначили, що в умовах карантину українцям вдалося більше накопичити на депозитах у банках. За дев’ять місяців 2020 року гривневі кошти населення в банках збільшилися на 54 млрд грн, або на 17%.

«Українці віддають перевагу розміщенню заощаджень у гривні. І якщо порівнювати нас із минулим роком, то за вісім місяців приріст банківської системи вийшов на рівень 2019 року в абсолютних цифрах», – розповів директор з розвитку бізнесу Ідея Банку Володимир Малий.

Банкіри та експерти зазначили, що на поведінку клієнтів вплинуло і скорочення споживання, і посилення інфляційних, девальваційних очікувань, загальна невизначеність щодо свого здоров’я і здоров’я близьких. Тому населення намагається зберігати кошти під рукою і більше віддає перевагу депозитам на вимогу.

Водночас, зростання заощаджень відбувається попри скорочення доходів українців. Так, відповідно до оприлюднених результатів опитування, 8% громадян втратили доходи, а у 34% — вони скоротилися.

Ріст заощаджень в період скорочення переважної кількості доходів говорить про зміну поведінки громадян: скоротилася економічна активність, купівля товарів, більше проявляється режим заощадження, люди замислюються над майбутнім, як планувати своє життя в цих умовах.

Учасники круглого столу вказали на таку тенденцію, що зменшення ставок за депозитами нижче 10% зробило більш популярними рахунки до запитання.

«Коли ставки були високими, багато клієнтів ставили собі за мету заробити на цьому. Зараз ми помічаємо по своєму банку, що розміщення коштів цих клієнтів змінилося з вектора заробітку на вектор накопичування. І це ми бачимо як по строкових рахунках, так і по поточних», – розповів Володимир Малий.

Він також додав, що «частка коштів на рахунках на вимогу збільшилася на 1-1,5 в.п. У нас є рахунки, на яких кошти безкоштовно розміщаються, і рахунки з відсотком на залишок на рахунку. І клієнти стали в першу чергу розміщувати кошти на рахунки із відсотком на залишок. І зараз вони тримають їх там і знімають лише в останній момент, коли вони потрібні їм на потреби».

Водночас, спред дохідностей на ринку настільки звузився, що банки вже не можуть конкурувати ставками. При цьому «нульова» дохідність валютних вкладів змусила клієнтів виводити кошти.

Українцям не подобаються «європейські» ставки за валютними депозитами, вони почали сприймати вклади в іноземній валюті як валюту у депозитних скриньках. В таких умовах банкіри прогнозують уповільнення притоку на депозити іноземної валюти «до нуля».

Під час круглого столу заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик нагадав про наміри підвищення граничного розміру відшкодування до 600 тис. грн. Банкіри підтримують перше за вісім років збільшення гарантій за вкладами, щоправда, на їхню думку сума відшкодування має бути значно більшою – до 1 млн грн.

Пан Оленчик нагадав, що Фонд в першу чергу створений, щоб виконувати соціальну роль і захищати некваліфікованого вкладника в межах гарантованої суми, обґрунтованої та виправданої з соціальної та економічної точок зору.

Уже всі вкладники, які постраждали від банкопаду, розуміють, навіщо існує ФГВФО. «Клієнти діляться на дві категорії: ті, хто шукає надійний банк і намагається зберегти кошти, і ті, хто намагається заробити і йде на більш високу ставку. Але при цьому той факт, що банк входить до ФГВФО, є лакмусовим папірцем, і клієнти звертають на це увагу», – каже Володимир Малий.

«Дослідження 2019 року показало, що 57% опитаних при виборі банку для відкриття рахунку звертали увагу на наявність гарантій повернення вкладу. На другому місці – 52% – відгуки родичів, друзів. На третьому – 51% – відсоткова ставка за депозитом», – розповів Андрій Оленчик.