Експерт з питань соціальної політики Андрій Павловський розглянув для ЕП застереження, що виникли стосовно запровадження накопичувальної пенсійної системи. «Мінфін» ділиться з читачами головними висновками експерта.

Заощадження «з'їсть» інфляція

В умовах війни та економічної кризи викликає питання ефективність розміщення та використання коштів на накопичувальних рахунках.

За експертними оцінками та з досвіду інших країн, інвестування коштів накопичувальної пенсійної системи буде ефективним за умови, якщо інвестиційний дохід від інвестування пенсійних активів перевищуватиме рівень інфляції за рік щонайменше на 2-3%.

Відсутність гарантії збереження коштів

Накопичувальна система пенсійного страхування є загальнообов'язковою та державною. Однак в Україні немає інструментів гарантування збереження коштів пенсійних накопичень та дієвого контролю за їх розміщенням та використанням.

Такими інструментами може бути:

  • створення централізованого гарантійного фонду. При цьому, за розрахунками експертів, це збільшує вартість адміністрування на 1-2,5%;
  • посилення вимог до компаній з управління пенсійними активами, зокрема, у частині формування ними власного резервного фонду.

Немає порогу для адміністративних витрат

Кошти накопичувальної системи пенсійного страхування використовуються, у тому числі, для оплати послуг:

  • компаній з управління активами відповідного недержавного пенсійного фонду;
  • з проведення планової аудиторської перевірки;
  • виконавчої дирекції Пенсійного фонду з адміністрування Накопичувального фонду;
  • з адміністрування недержавного пенсійного фонду.

Як свідчить досвід країн, у яких тривалий час функціонує другий рівень пенсійного забезпечення, в накопичувальній системі пенсійного страхування високі адміністративні витрати призводять до низького рівня результатів довгострокового інвестування та зменшення розміру пенсійних виплат.

Читайте також: Чи будуть українці отримувати пенсії через 15 років

Втрата солідарної пенсійної системи

Зменшення частини внесків до солідарної пенсійної системи за рахунок їх перерозподілу до накопичувальної системи призведе до збільшення дефіциту Пенсійного фонду та фондів соціального страхування. При цьому, передбачається подальше зменшення коефіцієнту ЄСВ.

Перед тим, як прийняти рішення про запровадження недержавних пенсійних фондів, уряд мусить врахувати такі моменти:

  • запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування не повинно мати негативного впливу на фінансове забезпечення солідарної пенсійної системи;
  • забезпечення на належному рівні пенсійних накопичень та відповідних пенсійних виплат з накопичувальної системи потребує стабільного економічного зростання, значного підвищення рівня заробітної плати та зниження рівня інфляції в країні;
  • на стартовому етапі впровадження накопичувальної системи мають бути вжиті такі заходи, які б унеможливили зловживання і завищені адміністративні витрати та запобігли б негативним наслідкам запровадження накопичувальної системи – перетворення її на сумнозвісну фінансову піраміду.

Накопичувальна система східноєвропейських країн не виправдала сподівань на побудову такого рівня пенсійного забезпечення громадян, який досягнуто у Західній Європі. Зокрема, це сталося через нижчий рівень зарплат, а, відповідно, й пенсійних внесків, слабкий розвиток фінансових інститутів і невеликий вибір фондів для інвестування з достатньою дохідністю на пенсійні накопичення.

Читайте також: Пенсії не буде. Як готуватись до старості