Що відбулося після 3 липня

Після 3 липня Національний банк України залишився незалежним. І на незалежність НБУ ніхто не посягав.

Відбулося два засідання Ради НБУ, яка розглянула цілий ряд актуальних питань діяльності Центрального банку і оцінок дій Правління. Правління виконувало свої законодавчо визначені функції.

Тільки Рада НБУ може визначати Основи грошово-кредитної політики і більше ніхто. Це її Конституційна місія. І всякі розмови про посягання на незалежність – є тільки прагненням відволікти суспільну думку від політики, яка проводилась в період 2014-2020 років та проблем, що накопичилися як перед національним господарством, так і банківською системою за останні роки.

Читайте також: Чому НБУ ніколи ще не був незалежним

Чотири факти на користь стабільності

Упродовж минулого тижня ситуація на фінансових ринках залишалася врівноваженою.

1. Попит та пропозиція іноземної валюти на міжбанківському ринку були збалансовані практично без участі Нацбанку:

  • Середньоденний обсяг купівлі та продажу іноземної валюти клієнтами банків на МВРУ з початку липня становив $ 228,5 та $ 228,4 млн відповідно.
  • Сальдо інтервенцій Нацбанку з початку липня становило + $ 110,9 млн. При цьому обсяг міжнародних резервів НБУ на рівні понад $ 28,5 млрд є достатнім для згладжування надмірних коливань курсу гривні до іноземних валют.

2. Банківська система характеризується високим рівнем ліквідності. Залишки коштів на кореспондентських рахунках банків та розміщені у депозитних сертифікатах НБУ перевищують 150 млрд грн. Підтримку ліквідності банків надало скорочення обсягу готівки поза банками, яке з початку липня становило понад 11 млрд грн.

3. Міністерством фінансів проведено чергове успішне розміщення ОВДП зі зниженням порівняно з минулим тижнем середньозваженого рівня доходності: за 3-місячними гривневими ОВДП – з 7,24% до 7,00%, за 1-річними – з 9,50% до 9,20%. Також Мінфіном було залучено на ринку $ 293,5 млн із середньозваженою доходністю 3,50%.

4. 10 липня Радою Нацбанку розпочато підготовку Основних засад грошово-кредитної політики на 2021 рік та середньострокову перспективу.

Якою буде політика НБУ

Нацбанком буде продовжено реалізацію політики гнучкого інфляційного таргетування, спрямованої на досягнення та підтримку цінової стабільності в Україні. Разом з тим, буде посилено збалансованість цілей Нацбанку, та приділено більше уваги сприянню стійкому економічному зростанню, що є необхідним як на етапі виходу економіки з кризи, так і у період посткризового відновлення економічної активності.

Читайте також: Після Смолія: Що буде з курсом гривні і чи почне НБУ друкувати гроші

Про необхідність забезпечення такого балансу свідчить динаміка інфляційних процесів в Україні. Річна інфляція у червні становила 2,4% (за місяць +0,2%) та залишалася суттєво нижчою від цільового значення (5+/-1%). Її зміну у червні визначали різноспрямовані тенденції за компонентами небазового індексу споживчих цін. Водночас базова інфляція, яка відображає вплив факторів попиту, у червні не змінилася та у річному вимірі залишається на рівні 3%.

Як свідчить сучасна практика діяльності багатьох центральних банків країн ЄС, у тому числі найближчих до України країн – Польщі, Угорщини, гнучкість режиму інфляційного таргетування дозволяє центральному банку застосовувати широкий інструментарій монетарної політики, включаючи операції з державними цінними паперами, з метою не лише досягнення інфляційної цілі, але й ефективної підтримки реального сектору економіки та антикризових заходів Уряду.