«Мінфін» розбирався, які можливості відкриває «законопроект про деривативи».

Навіщо це потрібно

19 червня Верховна Рада прийняла законопроект №2284 «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо спрощення залучення інвестицій і впровадження нових фінансових інструментів».

У фінансових колах він отримав коротку назву — «законопроект про деривативи».​

Великі надії на новий закон практично у всіх:

  • Для української влади — це спроба перезапустити вітчизняний ринок цінних паперів і фінансових інструментів, щоб залучити інвестиції в економіку.
  • Для західних партнерів — це надія на можливість цивілізованих і захищених вкладень в Україну. В цьому зацікавлені, як стратегічні інвестори, так і відверті спекулянти. Законопроект допомагав розробляти ЄБРР, його затвердження — одна з умов кредиту stand by МВФ.
  • Для профучасників українського фінансового ринку — це можливість збільшити залучення капіталів у свою галузь, більше випускати інструментів і більше на всьому цьому заробляти. Зараз фінустановам просто немає з чим працювати. Єдиним «живим» цінним папером в Україні поки що залишаються ОВДП Мінфіну. Але при розміщенні з ним може працювати тільки вузьке коло організацій (первинні дилери), а вторинний ринок не організований і розвивається хаотично.
  • Для інвесторів — це шанс отримати більше можливостей для заробітку: від класичних і консервативних зі скромними дохідностями до відверто спекулятивних з привабливими відсотками. При цьому, всі ці умови будуть не такими ризикованими як минулі, і фінансові піраміди не повинні плодитися як гриби після дощу.

Читайте також: Долар або ієна: в якій валюті перечекати кризу

Щоправда, все це не запрацює відразу після підписання законопроекту президентом.

«Ми беремо один рік на підготовку всієї нормативної бази. Тому закон набере чинності з 1 липня 2021 року. І тоді ж почнеться практичне впровадження», — пояснила «Мінфіну» член наглядової ради Укрексімбанку Вікторія Страхова.

Профільні міністерства та відомства повинні провести колосальну роботу.

«Тільки одна НКЦПФР має до 1 липня наступного року розробити понад 200 різних нормативних актів для повноцінного впровадження нового закону. Робота вже активно ведеться», — запевнила «Мінфін» керівник відділу брокерського обслуговування клієнтів групи ICU Євгенія Грищенко.

Що кажуть експерти

Ідея в тому, щоб створити максимально зрозумілі і прозорі правила роботи для всіх учасників фінринку.

«Масовий інвестор отримає інструменти захисту і виграє від розвитку економіки в цілому, бізнес отримає інструменти цінового і валютного хеджування, профучасники — нові інструменти, економіка в цілому — зростання», — розраховує Вікторія Страхова.

Однак не всі прийшли в повний захват від прийнятого документа.

«Законопроект, перш за все, спрямований на поліпшення нормативної бази для операцій з цінними паперами на біржовому ринку. При тому, що особливих новацій він не передбачає», — сказав «Мінфіну» голова аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін.

Читайте також: Іпотека 14-15% реальна, але про 5-7% ще рано говорити

Багато положень документа носять рамковий характер, і лише в загальних рисах описують предмет.

«Як резонно вказали юридичне та експертне управління Верховної Ради, законопроект містить багато неврегульованих питань. Думаю, що глибинна мета документів — запустити ринок деривативів в принципі», — прокоментував ситуацію фінансовий експерт Віктор Шулик.​

Що в законопроекті

Законопроект №2284 — значний документ, достатньо сказати, що він містить у собі понад 360 сторінок. Якщо узагальнити все написане, то його можна звести до таких моментів:

  • Розширюються можливості залучення капіталів органами місцевого самоврядування.
  • Розширюються види діяльності для професійних учасників фінансового ринку.
  • Вводяться дієві механізми страхування ризиків. Для профучасників це можливість укладання додаткових угод, а для інвесторів — це захист їх капіталовкладень.
  • З'являються нові інвестиційні інструменти: це і цінні папери, і деривативні контракти.

Найважливішими фінансисти вважають два останні пункти. Адже про необхідність хеджування ризиків і про брак інструментів для вкладень в Україні говорять вже довгі роки. Справа не рухалася з мертвої точки, а зараз більшу частину документа присвятили саме врегулювання цих питань.

Як будуть страхувати ризики

Щоб максимально убезпечити роботу на фінринку, в документі детально виписані механізми «страхування».

«Наприклад, ризики виконання умов контракту та розрахунків за ним мінімізуються за рахунок створення відповідної інфраструктури фондового ринку. А саме: проведення операцій з цінними паперами на біржі через центрального контрагента. Він гарантовано виконує заявлені учасниками торгів операції, за рахунок попередньо задепонованих даними учасниками активів», — пояснив Дмитро Чурін.

Новим законом переосмислюється роль та значення бірж. Вони більше не будуть лише організаторами торгів, які не відповідають за угоди. Навпаки. Біржі стануть гарантами розрахунків за угодами, які на них укладаються.

Читайте також: Як купити готель за кордоном за $1 тис і отримувати дохід до 10% річних

Вводиться таке поняття як неттінг, щоб фінансисти мали можливість закінчити усі свої розрахунки в кінці дня і повністю розрахуватися один з одним. Мета — не допустити накопичення боргів.

Протягом торгів сторони можуть укладати одна з одною десятки угод, важливо — щоб все в результаті відбувся повний грошовий розрахунок. Не облігаціями, не акціями, не деривативами або іншими цінними паперами/контрактами, а саме грошима.

У цій ситуації доречна аналогія з витратами двох товаришів у відпустці: хтось вранці купив іншому десерт, хтось оплатив сендвіч в обід, хтось — ввечері пригостив келихом вина. Не обов'язково щоразу віддавати гроші один одному. Досить ввечері загалом порахувати, хто з двох більше витратив на іншого, і покрити різницю. Це фінансисти називають «занеттитися».

«Система ризиків і гарантій буде приведена до європейської практики. Тобто угоду не можна буде розгорнути», — прокоментувала Вікторія Страхова.

Це не означає, що ризики зникнуть повністю. Їх лише намагатимуться мінімізувати і зробити систему максимально зрозумілою. Ризикувати своїми грошима — вибір інвесторів.

«Багато чого буде залежати від того, чи будуть у людей гроші для подібних інвестицій. Основними конкурентами є банки, КУА (компанії з управління активами) та накопичувальне страхування, а для окремих категорій громадян — держоблігації. Але у випадку з банками є додаткові гарантії. За КУА, напевно, більше важливий бренд. Поки що у мене є питання до того, як потрібно вибудовувати систему популяризації, щоб не зробити чергову піраміду або схему перерозподілу реальних активів», — зауважив Віктор Шулик.

Інвестори отримають кваліфікацію

З'являється нова категорія інвесторів і виноситься в окрему категорію. Це кваліфіковані інвестори у фінансові інструменти. Ще їх будуть називати «професійними клієнтами».

До них за законом віднесені, в тому числі, і юридичні особи-нерезиденти та резиденти України, що відповідають ряду вимог.

Тобто до числа кваліфікованих інвесторів потраплять, у тому числі, організації без фінансових ліцензій або особливого статусу. Це можуть бути звичайні компанії, які мають:

  • підсумковий баланс не менше 20 млн грн;
  • чистий дохід від продажу товарів/робіт/послуг за останній фінансовий рік не менше 40 млн грн;
  • власні кошти не менше 2 млн грн, розраховані за методикою НКЦПФР.

У вигляді виключення статус кваліфікованих інвесторів готові надавати ще й клієнтам інвестиційних компаній, якщо вони:

  • мають у цінних паперах або коштами на банківських рахунках не менше 0,5 млн грн;
  • мають досвід проведення операцій на ринках капіталу не менше року або аналогічний стаж роботи у фінустановах;
  • протягом 4 кварталів (не рідше одного разу на квартал) здійснювали не менше 10 значних угод з фінансовими інструментами (чіткі критерії повинна затвердити НКЦПФР).

Йдеться про приватних трейдерів, які торгують на біржах в рамках інтернет-трейдингу.

«Можливо, зовсім скоро буде спрощено доступ фізичних осіб до торгівлі різними цінними паперами. В даний час, як на «Українській біржі», так і на біржі ПФТС ведеться розробка та тестування програмного забезпечення, яке повинно стати основою для пропозиції послуг інтернет-трейдингу акціями українських компаній, деривативами та іншими активами для вітчизняних інвесторів — приватних осіб», — розповів Дмитро Чурін.

У законі детально не виписано, хто буде приймати рішення про присвоєння статусу кваліфікованого інвестора і контролювати ситуацію, щоб не з'явилися самозванці.​

Читайте також: 10 стереотипів, які заважають успішно інвестувати

Однак можна припустити, що цю функцію візьме на себе Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку. Швидше за все, вона буде проводити сертифікацію і вести відповідний реєстр.

Кожен бажаючий зможе увійти на офіційний сайт НКЦПФР та ознайомитися з офіційним переліком кваліфікованих інвесторів. Так будуть відкидати слабких інвесторів або фінансові піраміди.

Куди можна буде вкладати гроші

Законопроект дає широку палітру фінансових інструментів.

До списку цінних паперів, окрім звичних акцій, облігацій потрапили також:

  • Депозитні сертифікати банків: будуть випускатися банками, номінал відповідає вкладеній інвестором сумі. Альтернатива депозиту.
  • Інвестиційні сертифікати: випускаються компанією з управління активами пайового інвестфонду. Підтверджують право на пай.
  • Опціонні сертифікати: цінні папери, які надають право на придбання активу в майбутньому згідно з укладеною угодою. Предметом угоди може бути все, що завгодно — від нафтопродуктів до пшениці.
  • Фондові варанти: цінні папери, які дають право на покупку акцій або облігацій емітента в певні терміни за обумовленою ціною.
  • Кредитні ноти: схожі з облігаціями, оскільки є борговим інструментом і передбачають виділення позики під відсотки. Однак у нього свої особливості: покупець ноти втрачає право на відсотки, якщо компанія-емітент стає неплатоспроможною. При цьому емітент зобов'язаний викупити самі ноти. Грубо кажучи, тіло кредиту повинні погасити, а відсотки — ні.
  • Зелені облігації: це облігації, які випускаються для залучення коштів під екологічні проекти.
  • Інфраструктурні облігації: ці папери може випускати тільки особа, яка фінансує якісь інфраструктурні проекти, кошти повинні використовувати у цільовому порядку.
  • Депозитарні розписки: цінні папери, що підтверджують права власності на акції або облігації іноземної компанії.

Читайте також: Як інвестувати в акції іноземних компаній. Інструкція

«Для масового інвестора, швидше за все, будуть цікаві інфраструктурні та зелені облігації. Інші нові інструменти вимагають більш глибокого розуміння і кваліфікації для інвестування», — вважає Євгенія Грищенко.

А Вікторія Страхова додала до цього списку ще депозитні сертифікати банків та депозитарні розписки.

Велика частина ж частина законопроекту присвячена опису інструментів і можливостей для професійних учасників. Дуже детально там описані види і можливості деривативних контрактів, тому документи і отримав статус «деривативного».

Частина з перерахованого вже використовується фінустановами, проте не настільки широко, як західними колегами. Можливо, чітке врегулювання всіх правил і умов підвищить популярність цих інструментів.

Ірина Тимофєєва