Гривні не першої свіжості

Нацбанк розрізняє кілька варіантів поганого стану купюр. В залежності від цього  встановлюються обмеження на їхнє використання.

Так, до зношених купюр належать ті банкноти, які мають одну або кілька таких ознак:

  • потертості, часткова втрата фарби на зображеннях, розпушення паперу, втрата папером жорсткості;
  • забруднення, плями та написи, штампи, площа кожного з яких менше або дорівнює 400 кв. мм;
  • надриви довжиною кожний понад 5 мм, які можна склеїти;
  • отвори, проколи, відірвані краї чи кути, площею не більше 10 кв. мм.

Якщо у вас в гаманці є такі купюри – причин для хвилювання немає. Такі банкноти зобов’язані приймати всі юридичні особи та банки без будь-яких обмежень. Тобто розраховуватись ними можна абсолютно вільно, але якщо вони потраплять в руки Нацбанку, він їх виведе з обігу.

Дещо складніша ситуація з купюрами, які мають ознаки значного зношення або пошкодження. Цей стан купюр визначається такими ознаками:

  • утрачені частини чи отвори, якщо площа цілої банкноти не менше, ніж 55% початкової площі;
  • купюри розірвані на 2 частини, якщо на них обидва серійні номери;
  • забруднення, плями, написи, штампи площею понад 400 кв. мм;
  • банкноти, склеєні таким чином, що це перешкоджає їх обробленню на автоматизованих системах.

З такими пошкодженнями купюр магазин має повне право відмовитись приймати їх. Але банки мають брати їх без жодних обмежень, хоч для обміну, хоч для переказу, зарахування на рахунок чи будь-яких платежів.

Читайте також: Опитування ФГВФО: чи довіряють українці свої заощадження банкам

Але нерідко магазини відмовляються приймати купюри не в ідеальному стані і відсилають клієнтів у державні банки, які начебто мають обмінювати пошкоджені купюри. Насправді ж жодного переліку спеціальних установ не існує – це обов’язок всіх банків.

Якщо купюри сильно пошкоджені

Гірше якщо ваші гривні дійшли до такого стану, коли підпадають під наступні критерії зношеності:

  • розірвані на дві частини, на яких відсутній хоча б один серійний номер, а загальна площа цих частин не менша, ніж 55% початкової площі;
  • розірвані на три або більше частин (включаючи склеєні), якщо не менше ніж 55% загальної площі частин, що залишилися, безумовно належать одній банкноті;
  • заламіновані банкноти;

Такі купюри банки зобов’язані вилучати як сумнівні і передавати Нацбанку для проведення досліджень. Далі вже регулятор визначатиме, чи визнавати їх «платіжними». Якщо так – видасть зі своїх резервів нові купюри замість старих. Плату за обмін купюр НБУ не бере.

Додаткові труднощі виникнуть, якщо банкнота, пошкоджена вогнем, водою та іншими рідинами, або хімікатами. Головне, щоб разом з пошкодженими ділянками збереглося не менше 55% її початкової площі. Для того, щоб обміняти такі купюри, необхідно звернутись до Нацбанку.

Плюс в тому, що необов’язково їхати до його головного офісу в Києві чи в регіональні відділення. Нацбанк визначав уповноважені банки, які можуть забрати такі гроші і передати їх до НБУ. Це Ощадбанк, Приватбанк та Райффайзен Банк Аваль.

Як наголошує регулятор, якщо кілька купюр через пошкодження склеїлись або спеклись разом – не варто намагатись їх розділити самостійно, адже гроші можна пошкодити ще більше. Краще довірити цю процедуру фахівцям НБУ.

Що робити з валютою

Як правило, обміняти пошкоджену валюту складніше, ніж гривневі купюри. Щоправда і тут все значною мірою залежатиме від ступеню зношеності.

Нацбанк вказує, що банки мають приймати іноземну валюту, якщо вона має ознаки легкої зношеності. А саме:

  • із потертостями та із загальними забрудненнями;
  • із невеликими масними та іншими плямами, написами, відбитками штампів, що перекривають одну з ознак платіжності не більше, ніж на 20%;
  • надірвані і заклеєні в будь-який спосіб, якщо кожний із надривів не перевищує однієї четвертої частини ширини банкноти та місце склеювання не заважає визначити ознаки платіжності;
  • з проколами та отворами діаметром до 0,5 мм.

Ознаки зношеності банки мають тримати під рукою. Але трапляються ситуації, коли банкноти, здавалося б, відповідають встановленим вимогам до ступіню пошкодженості, але касир відмовляється їх прийняти. Чи можна примусити банк прийняти «несвіжу» купюру?

Як пояснили «Мінфіну» в НБУ, банки самостійно приймають рішення щодо роботи з валютою. «Усі спірні питання, які виникають між клієнтом і банком, вирішуються в договірному порядку, а в разі недосягнення згоди – згідно з законодавством у судовому порядку», — зазначає регулятор.

Тому якщо в касі брати купюру відмовляються, а на вашу думку вона не в такому й поганому стані, – можна піти або до суду, або ж спробувати удачу в іншій фінустанові.

Читайте також: Чому українці скаржаться на банки і що їм радить НБУ

Якщо ж прийняти валюту не погодиться ніхто, можна скористатись процедурою миттєвого інкасо. Тобто обміну купюр на новіші, але за певну комісію. Щоправда таку послугу надають небагато банків. Серед тих, до кого звертався «Мінфін», підтвердили можливість скористатись нею лише Райффайзен Банк Аваль і Банк Південний. Комісія в обох становить 10% від суми.

Дорогий і тривалий обмін

Якщо купюра в зовсім поганому стані і банки відмовляться брати її навіть з комісією, доведеться скористатись процедурою інкасо. 

Проводиться вона наступним чином. Ви віддаєте банку банкноту і сплачуєте комісію за її обмін. В різних установах вона може відрізнятись, а, наприклад, в Ощадбанку коштує 20% від наданої суми, але не менше 300 грн. Після цього банк надішле вашу купюру банку-кореспонденту в країну походження грошей. Там його фахівці перевірять купюру і якщо визнають банкноту платоспроможною – відправлять взамін нову.

Звісно, банк не може відправити за кордон кілька купюр, а тому збирає значну партію готівки, що потребує часу. Не поспішатиме братись за обмін і банк-кореспондент – там теж черга. Тому процес заміни грошей може розтягнутись на строк від кількох місяців до 2 років.

До того ж, якщо банк-кореспондент визнає купюру надто пошкодженою для заміни, вона буде просто знищена і компенсації її власник не отримає. Від банка в Україні тут вже нічого не залежить.

Оскільки процедура інкасо тривала і складна, надають її в Україні не так і багато банків. Серед тих хто наважується на неї – державні Ощадбанк та Укрексімбанк.  До того ж в Укрексімбанку для цього можна звертатись лише в одне відділення.

Старі зразки

Банк зобов’язаний здійснювати касові операції з усіма номіналами банкнот іноземної валюти, які перебувають в обігу в країнах-емітентах. До того ж, як пояснює Нацбанк, фінустановам забороняється встановлювати обмеження щодо номіналу та року емісії банкнот іноземної валюти, які є законним платіжним засобом на території держави походження.

Для прикладу, США не обмежували обіг старих купюр, а тому українські банки мають приймати їх без жодних заперечень. Однак на практиці все виглядає зовсім інакше і інколи проблеми виникають навіть з купюрами випущеними у 90-х роках, не кажучи вже про старші.

В таких випадках довести свою правоту буває досить складно, а тому найпростіше звернутись до відділення іншого банку. Звісно, якщо немає бажання вирішувати конфлікт у судовому порядку. 

Можливі альтернативи

Окрім звернення в банки є і кілька альтернативних способів позбутись старих купюр. В інтернеті можна без особливих труднощів знайти компанії, які займаються миттєвим інкасо. Комісія в них, як правило, близька до банківської — близько 10%. Але часто це стосується лише тих купюр, які не надто зношені. Взяти ж купюру у дійсно поганому стані такі компанії якщо і погодяться, то лише за значно вищу плату.

Читайте також: Чи залишились у вас заощадження після карантину?

Ще один варіант для тих, хто «застряг» зі старими доларами – взяти їх із собою у подорож за кордон. Іноземні обмінні пункти більш лояльні до купюр у поганому стані. Але це стосується «обмінок» у розвинених країнах. Бо, наприклад, в тому ж Єгипті до стану купюр ставляться ще прискіпливіше, ніж в Україні. Якщо ж мова про євро – ними можна буде просто розрахуватись у країнах єврозони. Щоправда для цього доведеться дочекатись завершення карантину.

Олексій Писарев