Ця інформація знову дала привід окремим експертам пророкувати швидку смерть американської економіки і долара. Про те, чому цього не станеться, на своїй сторінці в фейсбук розмірковує директор Центру досліджень постіндустріального суспільства Владислав Іноземцев.

Великий борг — дешеве обслуговування

Навіть якщо припустити, що в четвертому кварталі американський бюджет зведеться в нуль (імовірність чого близька якраз до цієї цифри), то сумарно дефіцит складе $4,14 трлн., або 19,3% ВВП 2019 р. Швидше за все, підсумкове значення досягне 21-23% ВВП. Для порівняння: в 1944 р. даний показник у США становив 21,2%, а в 1943 р. – 26,9% ВВП.

Наскільки стабільна фінансова система, що здійснює запозичення такого масштабу? Від відповіді на нього залежить майбутнє світової економіки – але мені здається, що ніякої катастрофи подібні запозичення не викличуть, і ось чому.

Читайте також: Міжнародні резерви зросли майже на $800 мільйонів

По-перше, американський уряд не зобов'язаний займати на вільному ринку: на кінці ланцюжка зараз стоїть ФРС, зростання балансу якого повторює в останні місяці збільшення казначейських облігацій в обігу.

При цьому гроші, що запускаються в економіку,  не витрачаються з неприродньо високою швидкістю; навпаки, йде зростання заощаджень. І те, і інше тисне на процентну ставку – зараз вона становить по 5-річними облігаціями 0,36% річних, по 10-річним – 0,66%.

Це означає, що щорічні платежі по додатковому 5-трильйонному боргу обійдуться в $25-30 млрд., або 0,11-0,13% ВВП. Інакше кажучи, важливий не обсяг зобов'язань, а вартість їх обслуговування, а з цим поки що все нормально.

Читайте також: Рейтинг боргової та фінансової стійкості країн. Україна — між Габоном і Еквадором

Інфляція не буде прискорюватися

По-друге, величезні бюджетні вливання не доповнюють гроші, що вже перебувають в економіці, а скоріше заміщають ті доходи, які не були згенеровані. Економіка США практично не функціонує близько двох місяців, і  кошти, що виділяються, компенсують доходи тих, хто не отримує звичайних зарплат і доходів.

Може це спровокувати інфляцію? Не думаю: споживання матеріальних благ складає не більше 17% витрат домогосподарств, виробничі потужності дозволяють збільшити випуск майже будь-якого товару при підвищенні потреби, а попит на послуги зараз мінімальний, що не передбачає зростання цін.

Зауважу: рівень інфляції в США знизився з 2,5% у січні 2020 р. до 1,5% у березні – що не дивно, адже при величезній допомозі економіці сума грошей на руках у кінцевих споживачів скорочується, а не збільшується.

Стійкості долара ніщо не загрожує

По-третє, тренди показують, що долар залишається дуже стійким: за винятком кількох стрибків у березні, з початку року він зміцнився до євро і фунта на 3-5% і знизився до ієни на 1%.

Жодноїо втечі від американської валюти не спостерігається – просто тому, що бігти нікуди: закачування грошей в економіку в кінцевому підсумку породжує необхідність їх витратити для розвитку тієї ж економіки або вкласти назад в казначейські облігації.

При цьому дуже важливо звернути увагу на те, що збільшення дефіциту бюджету і боргу) відгукується зростанням фондового ринку навіть на більші значення (у перші три тижні після оголошення про вкладення в економіку $2,2 трлн. капіталізація фондового ринку США виросла на $4,6 трлн.).

Беручи у борг, уряд, по суті, збільшує національне багатство, що раніше ніколи не було настільки виразно.

Як змінюється картина світу

Інакше кажучи, мені здається, що сьогодні ми спостерігаємо не судомні рухи «вмираючої» американської економіки і «смерть» долара, а радше формування нової фінансової системи, заснованої на нульовій відсотковій ставці  і стабільно високих можливостях фінансування економічного зростання через нарощування державних запозичень.

У такій економіці більш раціонально співвідносити не дефіцит бюджету з ВВП, а сукупний обсяг боргу з розмірами національного багатства – що істотно змінює звичну картину світу.

Звичайно, щоб зробити остаточні висновки, потрібно дочекатися повернення економки в «режим мирного часу» – але воно колись станеться, і тоді можна буде підвести підсумки та зробити більш ґрунтовні прогнози на майбутнє, ніж ті, що часто лунають сьогодні.