Яке оподаткування для цих компаній планує ввести Україна, і чи відрізняється наш підхід від напрацювань інших країн Європи, у колонці для «Мінфіну» розповіла юрист практики міжнародного бізнесу Juscutum Юлія Денисова.
Що таке цифровий податок?
Великі міжнародні електронні корпорації отримують дохід від громадян з усього світу, але податки спрямовуються, як правило, лише в одну юрисдикцію. Так було раніше, але зараз зародилася тенденція переглядати і змінювати порядок оподаткування, враховуючи таку, як здається деяким державам, несправедливість.
Податок на цифрові послуги (Digital services tax) – це податок, яким обкладаються транснаціональні компанії, які отримують дохід від користувачів певної країни. Таким чином, усувається невідповідність між місцем оподаткування і місцем отримання доходу. В першу чергу, країни розраховують на поповнення скарбниці податками від таких гігантів, як YouTube, Aliexpress, Facebook, Netflix, Amazon.
Ваші ставки, панове
Великобританія з 1 квітня 2020 року встановила 2% ставку податку на прибуток, отриманий від британців соціальними мережами та онлайн магазинами, але є обмеження. Під податок потрапляють тільки ті корпорації, чий дохід у Британії перевищив $31 млн і $615 млн з усіх країн.
Франція ще у 2019 році встановила 3% податок на цифрові послуги від доходу, що перевищує 25 млн євро на території країни і 750 млн євро у всьому світі. Італія в тому ж 2019 році ввела ідентичну ставку, що і Франція, але з дещо заниженим порогом для прибутку всередині країни — всього 5,5 млн. євро.
Австрія з січня 2020 року ввела 5%, а Чехія пішла далі і заявила про намір ввести 7% ставку на дохід на території республіки всього від 2 млн євро. Іспанія має намір ввести 3%, а от Угорщина і Туреччина вже імплементували і вирішили урвати по 7,5%, при цьому Угорщина встановила найнижчий поріг на оподатковуваний дохід – лише 300 тис. євро на світовому ринку. Також багато країн оголосили, що планують наслідувати приклад сусідів, серед них: Польща, Словаччина, Норвегія, Латвія.
Читайте також: Apple розкрила секретні дані про пересування українців під час карантину
Кожна країна конкретизує на яку саме сферу бізнесу поширюється збір. Найчастіше це онлайн-реклама, продаж користувальницьких даних, соціальні мережі, онлайн магазини, доходи пошукових систем.
А у нас в Україні digital tax, а у вас?
Україна вслід за Європою поспішила трохи поповнити бюджет новомодним податком. В кінці 2019 року з'явився законопроект №2634 про внесення змін до Податкового кодексу щодо оподаткування податком на додану вартість електронних послуг, що постачаються нерезидентами фізичним особам, місцезнаходження яких розташоване на території України.
У законопроекті дають наступне визначення терміну електронні послуги – це послуги, що надаються через інтернет. До них відносяться надання:
- зображень або текстів, в тому числі фотографій, електронних книг та журналів тощо;
- аудіовізуальних творів, відео, ігор;
- доступу до інформаційних, комерційних, освітніх і розважальних електронних ресурсів;
- хмарних технологій для розміщення даних;
- програмного забезпечення і поновлень до нього;
- рекламних послуг.
Основні пункти законопроекту:
- Нерезидент зобов'язаний подати заяву про реєстрацію як платника податку, якщо за результатами попереднього календарного року загальна сума від здійснення операцій з постачання фізичним особам електронних послуг в Україні, перевищує 1 млн грн.
- Податкове повідомлення нерезиденту, не зареєстрованому як платник податку на додану вартість, спрямовується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику
- Податок становить 20 відсотків.
Наслідки введення цифрового податку
Цифровий податок незабаром стане звичною справою, країни G20 домовилися вже у 2020 році розробити діджитал податок. У квітні відбулася зустріч міністрів великої двадцятки, де було заявлено про продовження роботи щодо уніфікації оподаткування цифрових послуг.
Читайте також: Apple, Facebook, Alphabet. Як придбати акції іноземних компаній
Великим компаніям більше не вдасться ховатися в низькоподаткових юрисдикціях і доведеться втрачати прибуток у розмірі від 2% до 7% в ЄС, тим часом, як в Україні хочуть отримати цілих 20% у разі прийняття закону. Але виникає питання, які заходи застосують у відповідь корпорації і чи не доведеться потім розплачуватися за поповнення бюджету користувачам ресурсів?