Що стримувало зростання цін у березні

У березні зростання споживчих цін у річному вимірі сповільнилося до 2,3%. Його стримували три чинники:

  • здешевлення енергоносіїв на світових ринках;
  • відображення залишкових ефектів від торішнього зміцнення гривні;
  • збільшення пропозиції сирих продуктів харчування.

Читайте також: Хто винен в тому, що ціни в магазинах пішли вгору

Ці чинники переважили зворотний тиск на ціни з боку березневого послаблення гривні та ажіотажного попиту на окремі товари. Утім, підвищений попит та ажіотаж на валютному ринку, спричинений психологічними чинниками, досить швидко завершилися, і зараз ціни на продукти й ліки знижуються.

Подальший прогноз щодо попиту й цін

За попередніми даними НБУ, інфляція у квітні також залишатиметься низькою. У наступні місяці помірно прискориться і на кінець 2020 року становитиме 6%. Тобто залишиться в межах цільового діапазону.

Заходи фіскальної та монетарної політики, спрямовані на підтримання бізнесу та населення, частково компенсують падіння споживчого попиту. Однак, як зазначають у Нацбанку, попит залишатиметься пригніченим ще досить тривалий час після завершення карантину.

Читайте також: Консенсус-прогноз. У 2021 році економіка відіграє лише половину карантинних втрат. Гривня подешевшає до 30 грн/$

Інфляцію також стримуватиме зниження світових цін на енергоносії, яке і далі буде позначатися на вартості палива на внутрішньому ринку.

Водночас прискорення інфляції з поточних показників відбудеться, насамперед, унаслідок перенесення на ціни нещодавнього знецінення гривні.

Читайте також: Ціни на бензин. Коли можна буде заправитися на 20 гривень за літр

Що допоможе втримувати інфляцію у 2021 році

У першому кварталі 2021 року, за прогнозом НБУ, інфляція тимчасово вийде за межі цільового діапазону, але відтак сповільниться до рівня середньострокової цілі в 5%, де й залишатиметься надалі.

Утримувати її на такому рівні допоможе як виважена монетарна політика Національного банку, так і стриманіша фіскальна політика після завершення пандемії та відновлення економічної активності.

Читайте також: У Мінекономіки розповіли, як будуть виводити економіку з кризи

Прогнози уряду

  • Кабмін погіршив прогноз по інфляції, зарплаті та валовому внутрішньому продукту у раніше опублікованому макроекономічному прогнозі на 2020 рік.
  • У Кабміні очікують падіння ВВП на 4,8% і номінальний ВВП на рівні 3 трлн 985 млрд грн.
  • Інфляція на кінець року (грудень до грудня) — 11,6% (раніше 5,6%).
  • Рівень безробіття виросте до 9,4%, а середньомісячна зарплата (брутто) складе 10,7 тис. грн (-4,5% з урахуванням інфляції).

Читайте також: На скільки зростуть зарплати українців у 2020 році: консенсус-прогноз