На це та інші важливі запитання, які можуть з’явитися при спілкуванні з лікарями, в колонці для «Мінфіну» відповіли юристи.
Якщо декларацію з лікарем не підписано
Одразу при появі симптомів необхідно звернутися до сімейного лікаря. Проте така можливість є лише в осіб, які підписали декларації. З 01 квітня 2019 року Національною службою здоров’я оплачуються виключно медичні послуги, надані пацієнтам, які підписали декларації з лікарями.
Це стосується тільки первинної медичної допомоги (надання консультації, проведення діагностики та лікування найбільш поширених хвороб, травм, здійснення профілактичних заходів тощо).
Пацієнти, які не підписали декларацію, не можуть безкоштовно отримувати послуги первинної медичної допомоги (зокрема, консультації). Безкоштовну медичну допомогу можна буде отримати лише при невідкладних станах (екстрена допомога).
За відсутності сімейного лікаря, телефонуйте на номер швидкої допомоги – 103, на гарячу лінію МОЗ 0-800-505-201, Центр громадського здоров’я (044 425-43-54). І пам’ятайте, що лікарі не мають права відмовляти в медичній допомозі.
Читайте також: Правда про коронавірус: яким джерелам можна вірити
Примусова госпіталізація
25 березня 2020 року Кабінет міністрів прийняв Постанову № 245, яка стосується питань госпіталізації та самоізоляції.
Заклади охорони здоров’я мають право здійснювати:
-
обов’язкове медичне обстеження осіб, які мали контакт із хворими на COVID-19, або мають симптоми цієї хвороби, якщо такі особи відмовляються від медичного обстеження;
-
обов’язкову госпіталізацію, призначати карантин (самоізоляцію) хворим на COVID-19 або тим, хто має його симптоми, якщо такі особи відмовляються це робити в добровільному порядку;
-
обов’язкову госпіталізацію дітей осіб, визнаних недієздатними, що проживають спільно із законними представниками (опікуни), яких було госпіталізовано у зв’язку з захворюванням на COVID-19, у разі неможливості їх тимчасового влаштування в сім’ї родичів, знайомих.
Отже, Уряд дозволив медичним закладам проводити обов’язкову госпіталізацію. Чи є це правомірним?
Так, кожна особа має право на свободу та особисту недоторканність. Проте, примусова госпіталізація має на меті запобігти поширенню інфекційного захворювання. У цьому випадку держава може застосовувати відповідні заходи з мотивів захисту суспільної безпеки та здоров’я населення.
Якщо особа і справді захворіла на коронавірус, то краще не відмовлятися від лікування, адже за поширення інфекції та хвороби (якщо особа знає, що вона хвора) передбачена кримінальна відповідальність (ст. 325 КК України).
Якщо ж намагаються примусово госпіталізувати здорову людину, необхідно викликати поліцію та викласти всі обставини події.
Читайте також: Половина українців побоюється за своє здоров'я. Які страхи породжує коронавірус в різних країнах світу
Права пацієнта в лікарні
Кожен громадянин має право на безоплатне отримання у державних та комунальних закладах охорони здоров'я медичної допомоги, до якої належить і екстрена медична допомога.
Пацієнт, який перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я, має право на допуск до нього:
-
інших медичних працівників,
-
членів сім'ї,
-
опікуна,
-
піклувальника,
-
нотаріуса та адвоката,
-
священнослужителя для відправлення богослужіння та релігійного обряду.
Кожен пацієнт має право на таємницю про стан здоров'я. Неправомірні рішення і дії працівників, закладів та органів охорони здоров'я можуть бути оскаржені.
Способи захисту прав:
-
звернення до Міністерства охорони здоров’я (у разі порушення медичних прав пацієнта);
-
звернення до поліції (прокуратури) – у разі вчинення відносно пацієнта злочинів, правопорушень;
-
судовий захист (у разі, якщо попередні механізми не діють).
Адвокат, партнер адвокатського об’єднання «Клочков на партнери» Іван Староста
Яку допомогу можна отримати без декларації
Першим кроком, який влада та медики рекомендують зробити, у разі виникнення симптомів — це звернутись до свого сімейного лікаря.
Інститут сімейної медицини з’явився в 2018 році. Держава оплачує закладам охорони здоров’я надання медичних послуг кожному пацієнту.
Для того, щоб поліклініка могла отримати кошти із бюджету, їй необхідна підписана декларація пацієнта. Чим більше декларацій – тим більша сума виплат.
Разом з цим, пацієнт, який лікаря не обрав, тобто, відповідну декларацію не подав, може розраховувати на медичну допомогу. Але в обмеженому варіанті: у разі невідкладного стану і лише в державних та комунальних закладах.
Примусова госпіталізація існувала і раніше
Ще один важливий аспект — примусове лікування. Його наприкінці березня публічно обіцяв міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Тоді ж Кабміном було прийнято постанову №245. Відповідно до цього документу заклади охорони здоров’я мають право здійснювати примусову госпіталізацію людини з діагнозом коронавірусу у разі, якщо інфікована людина відмовляється від допомоги лікарів.
Але ще задовго до початку пандемії COVID-19 норма про примусове стаціонарне лікування хворих на особливо небезпечні інфекційні хвороби була передбачена законом.
Під примусовий медичний нагляд підпадали особи, які мали безпосередній контакт із хворим. Епідемія короновірусу мало що змінила в цьому питанні.
Окремо варто сказати, про захист прав інфікованих осіб та осіб, що з ними контактували. Закон передбачає для них безоплатне лікування в державних і комунальних закладах охорони здоров'я та державних наукових установах.
Але питання захисту прав пацієнтів на практиці досить складне та неоднозначне. Говорити про певний алгоритм ми, нажаль, не можемо. Заходи щодо захисту прав залежать від ряду чинників — яке саме право пацієнта порушене, ким воно порушене і найголовніше – що саме хоче пацієнт досягти.
Лише після формулювання відповідей на вказані питання можна говорити про конкретні кроки, необхідні для ефективного захисту.