Що це дає Мінфіну
Мінфін отримав право на операції з ВВП-варантами. Одним з джерел для здійснення таких угод можуть бути, як виняток, держзапозичення понад обсяги, встановлені у державному бюджеті для фінансування його дефіциту.
При цьому, прийняті поправки до держбюджету збільшують граничний розмір держборгу на кінець цього року з 2,045 трлн грн і гарантованого 318,4 млрд грн до 2,386 трлн грн.
Читайте також: Іноземним інвесторам рекомендують придивитися до ВВП-варрантам
Нова редакція закону про держбюджет передбачає також можливість надавати держгарантії компаніям під весь обсяг виконання боргових зобов'язань, що залучаються на інвестпроекти, тоді як чинний закон про держбюджет обмежує їх 80% таких зобов'язань.
Випуск ВВП-варантів
ВВП-варанти були випущені в рамках реструктуризації держборгу в 2015 році замість єврооблігацій на номінальну суму $3,2 млрд і не є частиною держборгу країни. Платежі за ВВП-варрантами будуть здійснюватися щорічно в грошовій формі в доларах США в залежності від динаміки зростання реального ВВП України в 2019-2038 роках, проте через два календарних роки — тобто між 2021-му і 2040 роками.
Якщо приріст ВВП за рік буде нижче 3% або реальний ВВП буде менше $125,4 млрд, виплат по паперах не буде. У разі якщо приріст реального ВВП складе від 3% до 4%, виплата за паперами складе 15% перевищення показника ВВП над 3%, а якщо вище 4% — то ще плюс 40% перевищення показника ВВП над 4%. Крім цього, з 2021 по 2025 рік платежі обмежені 1% ВВП.
Орієнтовно виплати по ВВП-варрантам в 2021 році оцінюються в $40 млн.
Читайте також: Виплати по ВВП-варантах. Скільки і кому заплатить Україна за економічне зростання
Передісторія
Після випуску ВВП-варантів в кінці 2015 року вони котирувалися за курсом близько 50% номіналу, після чого просіли до 30%, а історичним мінімумом було 28,257% в середині листопада 2016 року. Потім почалося зростання їх котирувань, і до середини квітня 2018 року в очікуванні відновлення фінансування МВФ ці папери подорожчали до локального максимуму в 72,5%.
Однак проблеми в переговорах з МВФ знову привели до їх падіння майже до 50% номіналу до початку жовтня-2018, коли Київ нарешті домовився з МВФ про новий транш. Новий ріст цих паперів, як і котирування єврооблігацій України, розпочався навесні 2019 року з виборів президента, на яких переміг Володимир Зеленський. А позначку в 100% номіналу їх котирування вперше подолали в середині січня цього року.
Однак пов'язана з епідемією коронавірусу криза знову обвалила котирування цих паперів, у другій половині березня вони знову опускалися до 50% номіналу, проте на новинах про ймовірне отримання Україною великого кредиту МВФ та інших МВФ ці папери подорожчали і в кінці минулого тижня котирувалися близько 76% від номіналу.
12 березня «чорний четвер» на світових ринках призвів до чергового обвалу вартості ВВП-варрантів та єврооблігацій України: перші подешевшали на 19,2%, а прибутковість євробондів зросла на 1,5-3 процентних пункту.