До того ж будуть зменшені витрати на субсидії ЖКГ, освіту, регіональний розвиток та інші соціальні статті. Але затягувати паски доведеться далеко не всім.

Криза вдарила по бюджету раніше вірусу

В уряду були дві вагомі причини ініціювати перегляд бюджету. По-перше, потрібно сформувати Фонд боротьби з коронавірусом. А для цього – переписати розподіл грошей за видатковими статтями. По-друге, переглянути доходи скарбниці, які зменшаться через карантин і наступного за цим схлопування економіки.

Хоча відредагувати бюджет варто було б ще задовго до початку епідемії. Оскільки бюджетні параметри вже давно перестали відповідати реальним макропоказникам. Та й сам бюджет хронічно не виконувався.

Наприклад, спочатку бюджет-2020 верстався виходячи з середньорічного зростання споживчих цін на 5,5%. Насправді ж за підсумками березня річна інфляція сповільнилася до 2,3%. А від цього макропоказника залежать надходження від основних бюджетоутворюючих податків.

Читайте також: Регулятор пояснив, чому інфляція в березні сповільнилася

Невірне планування вже призвело до того, що за підсумками першого кварталу, як свідчать дані Держказначейства, бюджет був виконаний тільки на 88,4%.

У абсолютних цифрах бюджет не добрав близько 27,6 млрд грн. А це майже половина від запланованого обсягу Фонду боротьби з коронавірусом.

Читайте також: Цей бюджет умовно на 2-3 місяці. У президента обіцяють новий перегляд після карантину

Ми знову починаємо жити в борг

Епідемія і криза, яка вже вимальовується, тільки посилили різницю між реальністю та бюджетними планами. Тому уряд запропонував перерахувати бюджет, виходячи з нових макропоказників.

Замість зростання ВВП на 3,7% тепер Кабмін очікує падіння на 3,9% при річній інфляції 8,7% і безробітті на рівні 9,4% замість 8,1% від економічно активного населення.

Середньорічний курс знижено з 27 грн/$ до 29,5 грн/$. Доходи скарбниці зменшено на 11%, а витрати збільшилися на 7%. При цьому граничний обсяг дефіциту зріс більше ніж в три рази.

Але чи означає це, що бюджет став збалансованим і більш наближеним до реальності? Безумовно, ні.

Наприклад, в бюджеті вже врахований кредит від МВФ, який піде на фінансування касових розривів скарбниці. Зовнішні запозичення збільшено на 131 млрд грн (до 265 млрд грн).

Але далеко не факт, що Україна отримає ці гроші. Адже поки невідомо, чи зуміє Рада ухвалити так званий «антиколомойский» закон. Та й вже проголосоване відкриття ринку землі ще може бути заблоковано. А саме від цих документів безпосередньо залежить доля кредитного співробітництва України з МВФ.

Читайте також: Дефолту не буде навіть без співпраці з МВФ — міністр фінансів

Щоб оцінити всю серйозність проблем країни, досить сказати, що в нинішньому бюджеті понад 52% витрат буде профінансовано за рахунок позикових коштів.

Читайте також: Два сценарії для України: кредит МВФ або запуск друкарського верстата

Пенсійні виплати під загрозою

Втім, збільшення бюджетного дефіциту та нарощування боргу – чи не єдина можливість оперативно зреагувати на кризу і посилити соціальний захист тих, хто потребує державної підтримки.

Насамперед, це наші пенсіонери. Уряд вже оприлюдниво свої плани для цієї категорії населення:

  • виплата одноразової допомоги в розмірі 1 тис грн, для пенсіонерів, які отримують станом на 1 квітня пенсію менше 5 тис грн;
  • з 1 квітня — щомісячна виплата 500 грн, для пенсіонерів старших 80 років, чия пенсія не перевищує 9205 грн;
  • з 1 травня — індексація пенсій на 11%.

Для цього дотацію Пенсійному фонду збільшено на 30 млрд грн. Але цього обсягу може бути недостатньо.

Читайте також: Пенсії проіндексують на 11%. У ПФУ повідомили, коли

«Для того, щоб забезпечити виплату пенсій, перерахованих з урахуванням зростання зарплат і інфляції, Пенсійному фонду доведеться щомісяця додатково витрачати близько 2,2 млрд грн. Якщо виплати почнуть з травня, то до кінця року загальна сума складе 17,6 млрд грн. Далі. Пенсіонерів старших 80-ти років у нас приблизно 1,8 млн. Відповідно, щоб виплачувати їм по 500 грн, потрібно ще 8,1 млрд до кінця року», — підрахував для «Мінфіну» екс-міністр соціальної політики Андрій Рева.

Ще 10 млрд грн, за його словами, знадобиться, щоб виплатити по 1 тис грн  10 млн наших пенсіонерів. Таким чином, на всі згадані програми Пенсійного фонду необхідно додатково 35,7 млрд грн бюджетних коштів.

«Реально ж Пенсійному фонду може знадобитися набагато більше. Адже ніхто не рахував, скільки фонд в цьому році недобере. Наприклад, через скасування обов'язкової сплати ЄСВ для ФОПів на період карантину. За моїми підрахунками, дотація з бюджету повинна становити 40-45 мільярдів», — уточнив Андрій Рева.

Кому зрізали фінансування

64,7 млрд грн. – в такому обсязі остаточно затверджено фінансування Фонду боротьби з коронавірусом. Цей фонд має діяти протягом оголошеного через коронавірус карантину і ще 30 днів після його закінчення.

Фонд має фінансувати досить широкий спектр витрат – від закупівлі медобладнання та ліків, які знадобляться для лікування хворих коронавірусом до бюджетної фіндопомоги фондам соціального страхування, чиї витрати збільшаться через зростання безробіття і оформлення лікарняних.

Читайте також: Ольга Макогон: Збільшиться потреба в персоналі для виробництва

У витрати фонду включені і підвищені виплати медпрацівникам, які безпосередньо працюють з хворими коронавірусом. Докладних розрахунків, скільки насправді грошей на всі згадані витрати, депутатам не надали.

Але, швидше за все, сума фінансування Фонду взята зі стелі. В іншому випадку не зрозуміло, як уряд міг погодитися сильно порізати фінанси Фонду: в першому варіанті правок до бюджетного закону на нього виділялося 97,1 млрд грн.

Фонд – не єдина стаття, яка пішла під ніж. На 8 млрд грн зменшено фінансування комунальних субсидій. У шкіл забрали 1 млрд грн. В цілому фінансування освіти і науки зменшилося на третину.

Близько 21 млрд грн зрізали з фінансування міст і територіальних громад. Під ніж пішли навіть деякі витрати на медицину. Наприклад, з 360 млн грн до 61 млн грн зменшено видатки на підвищення кваліфікації лікарів.

В пріоритеті силовики і судді

Звичайно, коли в бюджеті зяє величезна діра, усім доводиться затягувати пояси. Однак це правило законодавці застосували далеко не до всіх. І в деяких випадках це було цілком виправдано.

Скажімо, не торкнулися 4 млрд грн дотацій аграріям. Останнім часом АПК був головним драйвером зростання. І зараз вкрай важливо зберегти підтримку однієї з небагатьох «живих» українських галузей.

72 млрд грн залишили для фінансування будівництва та ремонту доріг. Розвиток дорожнього господарства також буде витягувати економіку. Але є рішення, які викликають багато питань.

Наприклад, на 1 млрд грн збільшується фінансування Державної судової адміністрації.

На 195 млн грн збільшується фінансування МВС. Витрати на утримання апарату ВР, секретаріату КМУ та офісу президента зменшені не суттєво.

Показова історія з зарплатами чиновникам. Керівництво країни вже давно говорило про необхідність зменшити захмарні зарплати і премії керівників держпідприємств і держкомпаній. І нинішній плачевний стан казни став для цього прекрасним приводом.

Але антикризовий бюджет вирішив цю задачу досить оригінально: зарплати держслужбовців будуть обмежені 47 тис грн в місяць. Але таке обмеження буде діяти тільки на час карантину.

Олена Іванова