Насправді ж закон, у разі його підписання президентом, стане справжнім подарунком для оптимізаторів всіх мастей.

Для ФОПів, що вижили, приготували світле майбутнє

Черговий антикризовий закон – «Про внесення змін у деякі законодавчі акти, спрямовані на забезпечення додаткових соціальних і економічних гарантій, у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» (законопроект № 3275) підготовлений групою з декількох десятків депутатів.

Мабуть, найочікуванішим малим бізнесом рішенням стало збільшення річних лімітів оборотів для фізосіб та ПП, що працюють на спрощеній системі оподаткування. Партнер юридичної фірми ETERNA LAW Артем Кузьменко розповів про новації:

I група: фізособи — підприємці, які не використовують працю найманих осіб, які торгують на ринках або надають побутові послуги населенню.
Річний дохід збільшується з 300 тис грн до 1 млн грн

II група: фізособи – підприємці. Сфери діяльності: послуги «спрощенцям» і населенню, виробництво, продаж товарів, ресторанний бізнес. Кількість найманих працівників — до 10 осіб;
Річний дохід збільшується з 1,5 млн грн до 5 млн грн

III група: фізособи-підприємці без обмеження за кількістю співробітників і юрособи будь-якої організаційно-правової форми.
Річний дохід збільшується з 5 млн грн до 7 млн грн

Втім, ця норма далеко не нова. Аналогічні положення містилися в іншому законопроекті (№2110), який вже давно припадає пилом на підписі у президента. Але головне питання – чи допоможе ця міра банальному виживанню малого бізнесу в нинішній непростий період?

«Збільшення порогів для платників єдиного податку — довгоочікуване і вдале рішення для бізнесу, хоча і дещо запізніле. Але масового позитивного економічного ефекту для бізнесу чекати не варто, оскільки доходи багатьох підприємців, очевидно, тільки зменшаться», — вважає старший юрист AVELLUM Антон Задериголова.

Іншими словами, в нинішній ситуації затухання ділової активності збільшення лімітів доходу взагалі не актуально.

Які послаблення вже забрали

У новому законі депутати оперативно підкоригували положення, які увійшли в перший законодавчий антикризовий пакет.

Читайте також: Зеленський підписав закони про підтримку бізнесу і населення в умовах боротьби з коронавірусом

Наприклад, спочатку звільнення від сплати податку на землю і нерухомість вводилося на два місяці – березень і квітень. Свіжий закон зберіг цю пільгу тільки на березень. Результат – подвійна робота з підготовки звітності для бухгалтерів. Адже пільга зі сплати податку не надається автоматично. Скористатися нею можна тільки подавши уточнюючі декларації.

«Якщо компанія вже встигла подати уточнюючі декларації щодо зменшення податкового зобов'язання з оплати за землю та податку на нерухомість за квітень 2020 року, то доведеться до 30 квітня подати нові уточнюючі податкові декларації. Тобто відобразити зміни податкових зобов'язань за квітень і оплатити їх в повному обсязі до 30 червня 2020. Штрафні санкції за це застосовуватися не будуть», — пояснює консультант з податків і зборів відділу податкового та юридичного консультування КПМГ-Україна Ольга Красюк.

Дали задній хід депутати і в частині перевірочних послаблень. Мораторій на перевірки не буде поширюватися на фактичні перевірки платників акцизного податку.

«Схоже, що Мінфін прорахував реальні втрати бюджету від тимчасового звільнення від податку на землю та податку на нерухоме майно та, проаналізувавши ситуацію, дійшов висновку, що відсутність контролю за обігом підакцизних товарів може призвести до значних економічних втрат», — припустив Антон Задериголова з AVELLUM.

До речі, ці, м'яко кажучи, неприємні для бізнесу моменти можуть виявитися далеко не єдиними. Новий «антикризовий» закон надав місцевій владі можливість протягом 2020 року переглядати ставки місцевих податків і зборів.

Але ніхто не дасть гарантії, що місцеві ради стануть знижувати податковий тягар. Особливо, якщо врахувати перспективу суттєвого зростання видатків місцевих бюджетів. Уряд запропонував істотно урізати субвенції та дотації місцевим бюджетам, щоб знайти кошти на боротьбу з коронавірусом.

Швидше за все, більшість відповідних пропозицій перекочує і в нову версію бюджетних правок, якими зараз займається профільний комітет ВР. А це означає, що місцевій владі, у свою чергу, теж доведеться пошкребти по засіках.

Які оптимізаційні схеми відкрили

Новий закон, безумовно, переслідував благородну мету – допомогти бізнесу пережити період турбулентності. Однак завдання це фактично вирішується за рахунок відкриття безпрограшних схем законного ухилення від сплати податків.

Читайте також: Як скористатися «карантинними законами»: практичні поради

По-перше, бізнесу дозволили відносити до податкової знижки кошти, медикаменти, медичне устаткування, яке передається безоплатно для боротьби з епідемією. Про те, що це положення може бути використане для мінімізації податків, попереджає у своїх висновках до законопроекту Головне науково-експертне управління ВР.

«Різноманітні благодійні фонди та організації фактично стають мінімізаційними центрами. Уявіть собі ситуацію: підприємство переказує дружньому фонду гроші, може навіть весь прибуток. І ця сума в повному обсязі звільняється від податків. Потім фонд може повернути ці гроші назад», — пояснює голова адвокатської компанії «Кравець та партнери» Ростислав Кравець.

По-друге, встановлюється нульовий акциз на спирт, який використовується для виробництва дезінфікуючих засобів. Чи варто говорити, що спирт, що оформлюється гекалітрами на медичні цілі, в реальності буде використовуватись для тіньового виробництва алкоголю.

В-третіх, на період карантину будуть звільнені від ПДВ операції із ввезення товарів, необхідних для ліквідації епідемії. Перелік таких товарів має визначити Кабмін.

Як показує досвід, в таких переліках завжди знаходиться місце для товарів, що мають вельми віддалене відношення до проблеми, зате безпосередньо пов'язані з бізнес-інтересами окремих осіб.

Крім того, будь-які винятки з правил відкривають безліч лазівок і для інших мінімізаторів. Коди товарів, що потрапили під пільгу, можуть використовуватися для оформлення будь-яких «сірих» імпортних поставок. З урахуванням дірок на митниці, налагодження такої схеми – лише справа часу.

Як змінили кредитні відносини

Натомість пільги за новим і поточними позиками навпаки розширили.

«Попередній „антикризовий“ закон заборонив банкам змінювати ставку за оформленими кредитами. Свіжий документ розширив це правило і на договори з плаваючою кредитною ставкою», — уточнив Ростислав Кравець з адвокатської компанії «Кравець та партнери».

Питання, чи рахував хто-небудь, як це позначиться на стабільності банківської системи, потрібно віднести до розряду риторичних.

Ще одна цікава норма – доручення Кабміну і НБУ в терміновому порядку підготувати пільгову кредитну програму для підприємств на підтримку зарплатних фондів.

Простими словами це означає, що підприємствам дуже скоро запропонують брати кредити на виплату зарплат співробітникам.

Тут виникає відразу два питання. Перший: чи багато знайдеться підприємств, які в світлі невизначеного майбутнього свого бізнесу ризикнуть набиратися кредитів тільки для того, щоб платити зарплати?

Другий, все той же: як «кредити на зарплату», що перекочували в банки, відіб'ються на стійкості самих кредиторів?

Що дійсно потрібно бізнесу і людям

Те, що нинішня ситуація вимагає масштабної підтримки населення та бізнесу, не викликає сумнівів. Звичайно, наш мізерний бюджет не дозволяє владі, за прикладом тих же США, роздати населенню гроші для підтримки споживчого попиту.

Чи, скажімо, ввести податкові канікули для компаній найбільш постраждалих від епідемії секторів економіки. Але відчутну допомогу українцям держава все ж може надати.

Що потрібно бізнесу зараз? Запити абсолютно очікувані: зниження витрат і зменшення перерозподілу через бюджет. Яким чином можна реалізувати ці запити? – знизити прибутковий податок і основні податки, хоча б для частини найбільш уразливих в кризу підприємств.

І тут ми підходимо до ключового питання: яким чином можна вирішити це питання без серйозного збитку для бюджету? Експерти кажуть, що такі способи є навіть для України.

Наприклад, збільшити дефіцит бюджету і, відповідно, розміри боргу. Цим шляхом зараз ідуть всі країни і такий хід навряд чи викликав би особливі заперечення у наших кредиторів.

Також, щоб покрити збільшені касові розриви, можна збільшити фіскальне навантаження на надприбуткові галузі. Але до такого кроку влада не готова за цілком очевидними причинами.

Галина Іванова