Що чекає на Україну цього разу і що треба зробити уряду, щоб мінімізувати вплив кризи на економіку, на своїй сторінці у фейсбуці розповів співзасновник аналітичного центру «Український інститут майбутнього» Анатолій Амелін. «Мінфін» наводить ключові тези.

Що чекає на Україну

Ще восени «Український інститут майбутнього» презентував свій прогноз кризи 2020 та його наслідки для України. Зокрема, він передбачає, що:

  • За 2 роки експорт знизиться на $10 млрд (а отже – і валютні надходження, й ситуація на валютному ринку);
  • Дефіцит торгового балансу зросте до $13 млрд;
  • Вартість зовнішніх запозичень зросте до 5%-8%, рефінансувати борги буде складніше;
  • Доларовий ВВП знизиться на $20-$30 млрд;
  • Середня заробітна плата знизиться на 20%;
  • Роботу втратять до 500 тис. осіб;
  • Не менше 300-500 тис. трудових мігрантів повернуться до України;
  • Перекази від заробітчан знизяться, мінімум, на 30% (з $12 млрд до $8 млрд);
  • Офіційний курс може опуститися до 35 грн/дол.

Читати також: Україна потрапляє в ідеальний шторм. Чи зможемо ми протистояти кризі

Антикризові заходи: світова практика

  1. У зв'язку з коронавірусом Трамп запропонував зменшити до 0% їх payroll tax (типу внесків на соцстрахування та медицину, по 6,2 % +1,45% з працівників і стільки ж з роботодавців, у підсумку 15,3%).
  2. У Данії дадуть відтермінування платникам щодо сплати ПДВ через коронавірус, щоб пом'якшити удар.
  3. Австралія збирається прийняти пакет заходів, спрямований на порятунок бізнесу від наслідків коронавірусу, у вигляді податкових пільг для інвестицій, підтримки малого і середнього бізнесу та пільг для пенсіонерів.
  4. Китай вводить податкові пільги для захисту економіки від коронавірусу.
  5. Великобританія планує податкові пільги для чутливих верств населення і дешеві кредити для малого бізнесу, і навіть розглядає можливість зниження ПДВ, як відповідь коронавірусу.
  6. Італія запровадить податкові пільги для бізнесу, щоб допомогти подолати наслідки епідемії.

Всі країни рятують локальні економіки і підтримують збереження робочих місць.
Це головне. Є робочі місця:

  • є споживання
  • немає соціального навантаження по безробіттю
  • є створення продукту для економіки

Читати також: Особливості нової фінансової кризи і чим вона небезпечніше за попередні

Що роблять в Україні

В Україні ще тиждень тому мав би бути створений Антикризовий штаб на чолі з президентом за участю прем'єр-міністра, міністрів економіки, фінансів, енергетики, охорони здоров'я, освіти, внутрішніх справ, голови НБУ, голів комітетів ВРУ — економічного, фінансового, охорони здоров'я.

Але такого штабу немає...

Головне завдання такого штабу — координація дій зі зниження ризиків кризи для української економіки, збереження робочих місць, підтримка критичних секторів економіки на час кризи, стимулювання внутрішніх інвестицій і споживання.

Покроковий план дій

Якщо був би створений штаб, план дій міг би бути таким:

1. Створити антикризовий план і антикризову програму на 2020-2021 роки

2. Стабілізувати макроекономічну ситуацію:

  • провести помірну контрольовану девальвацію для оздоровлення економіки і стимулювання експорту
  • балансувати і при потребі провести секвестр видатків бюджету
  • подивитися таргети з інфляції і вжити заходів щодо стримування інфляційних очікувань

3. Розробити і впровадити програми підтримки бізнесу та підприємців:

  • стимулювати збереження та створення нових робочих місць
  • стримувати паніку серед населення (розробити заходи щодо забезпечення медичною допомогою і продовольством у період карантину, забезпечити стабілізацію валютного курсу на готівковому ринку). Забезпечити грамотну комунікацію
  • стимулювати споживання, в тому числі за рахунок споживчого кредитування та створення робочих місць
  • створити та реалізувати програму підтримки експортерів (активізація роботи кредитно-експортного агентства, створення мережі торговельних місій в рамках експортної стратегії, податкові преференції для експортерів високотехнологічної продукції)
  • створити і реалізувати комплексну програму стимулювання імпортозаміщення, локалізації виробництва імпортованої продукції сьогодні
  • провести податкову реформу і запустити ПНВК, як фактор стимулювання ділової активності та прискорення модернізації економіки (після проходження активної фази кризи, але базу готувати заздалегідь)
  • відновити можливості функціонування спеціальних економічних зон, індустріальних парків, як фактор залучення інвестицій у нові сектори економіки і створення нових робочих місць
  • створити і реалізувати антикризову програму підтримки українських виробників та промисловості.

4. Створити Міжнародний фінансовий центр у Києві за участю міжнародних фінансових інститутів і роботою за британським правом для залучення інвестицій та нівелювання ризиків української судової юрисдикції (підготовка проекту 2 роки, старт — після завершення кризи)

5. Підготувати і запустити інфраструктурні проекти у форматі ДПП (порти, аеропорти), у тому числі під державні гарантії. Саме інфраструктурні проекти в кризу є важливою підтримкою економіки, оскільки стимулюють внутрішнє споживання і створення робочих місць.

Китай у 2008-2009 році виділив до 10% ВВП на такі проекти, що дало змогу безболісно пройти кризу.

6. Активізувати та завершити роботи з реалізації цифрової стратегії України, як фактор, що дозволяє підвищити продуктивність економіки.

До речі, українські аналітичні центри вже заявили про готовність допомогти уряду розробити і реалізувати план. У відповідь тиша...