Розвал картелю

Найбільші нафтодобувачі обвалили ціни на нафту. 6 березня у Відні відбулося засідання ОПЕК+. Група країн, які відіграють ключову роль на ринку нафти, планували домовитися про скорочення видобутку нафти. Через коронавірус на ринку виявився надлишок пропозиції, що загрожувало позначитися на цінах.

Змова не вдався через Москву. Російська делегація відмовилася підтримати план і залишила засідання. У результаті з 1 квітня на ринку не залишиться ніяких обмежень.

Читайте також: Скільки коштуватиме долар в Україні в епоху дешевої нафти

У понеділок ціна на нафту полетіла донизу. Вартість марки brent опустилася більш ніж на 31% — найбільше падіння з 1991 року. Ціна цієї марки нафти зупинилася в межах $31 за барель. На думку аналітиків інвестиційного банку Goldman Sachs, це ще не межа – ціна може впасти і до $20.

Чому зірвалися перемовини достовірно невідомо. Згідно з однією з теорій, Москва навмисно зірвала переговори, поставивши перед собою мету вдарити по сланцевому видобутку в США.

Хай там як, і Росія, і Саудівська Аравія вже відзвітували, що планують підвищувати обсяги викачування «чорного золота». Остання ще й пообіцяла рекордні за 20 років знижки.

Підсумки засідання ОПЕК+ підсумував російський телеграм-канал Незигарь: «Нафтовий Орден» оголосив війну сланцевикам і Росії. Росія оголосила нафтову війну Саудівській Аравії і сланцевикам. Коронавірус оголосив війну всім».

Світ летить у прірву, Росія слідом

Падіння цін на нафту затьмарило в інформаційній новині навіть коронавірус. У понеділок, 9 березня, новина підкосила всі світові ринки:

  • один з головних фондових індексів Японії Nikkei 225 втратив 5%;
  • найважливіший індекс Лондонської фондової біржі FTSE 100 — 7%;
  • німецький DAX втратив 8%;
  • фондовий індекс Італії впав сильніше за інших у Європі — на 12%;
  • американський промисловий індекс Dow Jones знизився на 7,79%.

Читайте також: Найбагатші люди планети за добу втратили понад $238 мільярдів

Але сильніше за інших постраждали російські компанії. У понеділок в РФ був вихідний і фондова біржа не працювала. В результаті під першу хвилю потрапили ті, хто торгував своїми акціями за кордоном. На лондонській фондовій біржі Роснефть втратила 22,5%, Таттнефть – 19%, Лукойл -17,3%. Постраждали і компанії, не пов'язані з видобуванням ресурсів: котирування «Магніту» впали на 17%, X5 Retail Group — на 14%. Обидві компанії займаються продовольчим рітейлом.

Друга хвиля накрила російські компанії у вівторок, коли відкрилася Московська біржа. Її індекс відразу ж впав на 8,22%. Закономірно, що більше за інших просіла вартість нафтовидобувних компаній. Також 13% втратив Сбербанк, і майже 12% Аерофлот.

У той же час світові індекси у вівторок вже почали потроху зростати. Збільшилася і вартість нафти. Ціна бареля brent склала близько $37.

Рубль не відстає від акцій

У понеділок рубль на зарубіжних біржах оновив чотирирічний мінімум, досягнувши позначки 75 руб./$ та 86 руб./євро.

Станом на вівторок курс вже заспокоївся: 72,77 рублів за долар і 82,45 за євро, а протягом дня ще трохи зміцнився. Для порівняння: у п'ятницю, 6 березня, за долар давали 68 рублів, а за євро – 77.

Кремль намагається показати, що готовий до нафтової війні. «Економіка Росії володіє необхідним запасом міцності, щоб пережити волатильність на ринку нафти, скорочення попиту прогнозувалося заздалегідь», — заявив прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков.

Справді, Росія встигла накопичити досить солідні валютні запаси. Міжнародні резерви РФ станом на 1 березня досягли $570 млрд. До того ж, у державному бюджеті закладена ціна нафти $40 за барель. Якщо вона піднімається вище, додаткові доходи йдуть «в кубушку».

Фінансова система також повинна вистояти. Як заявила перший заступник голови правління Центробанку РФ Ксенія Юдаєва, на ринку немає відверто слабких банків — всі кредитні установи встигли накопичити запаси капіталу та ліквідності.

Із загального оптимістичного хору вибиваються тільки представники нафторинку. За підрахунками віце-президента Лукойлу Леоніда Федуна, провал переговорів з ОПЕК буде коштувати Росії $100-150 млн на добу.

А нам-то що

На перший погляд, обвал нафтових котирувань і проблеми сусіда повинні обернутися вигодою для України. Однак економіка так не працює. Проблеми на світових ринках не обійдуть Україну стороною.

«Планета повинна зіткнутися з астероїдом. Астероїд розміром з Нью-Йорк, за розрахунками, вріжеться в Землю десь у Підмосков'ї. Причин для радості в такому випадку було б приблизно стільки ж, скільки зараз є приводів радіти шоку нафтових цін», — вважає фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса.

Як пояснює директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн, разом з нафтою зазвичай валяться ринки важливих для нас експортних позицій – металургійної та аграрної продукції. «Приплив валюти в країну зменшується і це штовхає курси валют вгору», — відзначає він. Як результат, в Україні навіть не подешевшає бензин.

Але «нафтова війна» може закінчитися також стрімко, як і почалася. На думку члена Ради НБУ Віталія Шапрана, те, що зараз відбувається на ринку нафти – виховна робота, яку Саудівська Аравія проводить стосовно Росії. Завдяки низькій собівартості видобутку, вони можуть собі це дозволити.

«Зверніть увагу на динаміку цін на газ. Зазвичай, вона корелює з мазутом, але цього разу, якщо нафта brent просіла на 19%, а мазут на 12,84%, то газ — лише на 1,1%. Така різниця вказує, що гравці на енергетичному ринку не очікують, що період низьких цін на нафту буде дуже тривалим», — зазначає Шапран.

На жаль, навіть не дуже тривале падіння цін на нафту може мати суттєві наслідки для ослабленої коронавірусом світової економіки. І ще більше — для ослабленої внутрішньою нестабільністю економіки України.

Олексій Писарев