Страх і невпевненість

Сьогоднішній аукціон з розміщення ОВДП не відбудеться. У головному фінансовому відомстві вирішили, що отримати гроші від інвесторів на вигідних умовах їм не вдасться. «Міністерство фінансів, у зв'язку з високою волатильністю на глобальних ринках капіталу та за результатами проведених консультацій з первинними дилерами, повідомляє про те, що 10 березня 2020 року аукціон з розміщення ОВДП не буде проводитися», — повідомили в Мінфіні.

Потрясіння на зовнішніх ринках — не єдина причина. Ймовірно, у Мінфіні також зробили висновки з того, як інвестори встигли відреагувати на перезавантаження Кабміну.

«4 березня ціна на євробонди Україна 32 знизилася на 1%, 5-го — вже на 4,5%, а 6-го березня ціна впала ще на 1,5%. Отже, за 3 дні вартість українських паперів знизилася на 7%. Це рекордне за швидкістю падіння ціни за останні роки», — розповів «Мінфіну» трейдер групи ICU Віталій Сівач.

На думку експерта, частково це можна пояснити послабленням ринків через поширення коронавірусу. Але на цей фактор варто «списати» не більше 1,5% падіння. Головну роль зіграли кадрові перестановки в українському уряді.

МВФ на паузі?

Інвестори побоюються, що новий Кабмін знизить швидкість проведення реформ, відстрочить підписання програми з МВФ і збільшить фіскальний дефіцит, який нічим буде покривати, — вважає Віталій Сівач.

Керівник аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій вважає, у чиновників мало шансів отримати транш від Фонду.

«В МВФ сидять недурні люди – вони з таким урядом дружити не захочуть. Вони хочуть дружити з тим, хто може виконати взяті обіцянки, тобто з тим, кого не розженуть післязавтра», — вважає Паращій.

Розуміючи побоювання ринків, прем'єр-міністр вже встиг заявити, що співпраця з МВФ буде продовжена. «Зміна уряду означає, що ми хочемо ще більше якісних і швидких реформ. Уряд продовжить виважену фіскальну політику і конструктивну співпрацю з Фондом та іншими кредиторами», — підкреслив Шмигаль.

Новопризначений міністр фінансів Ігор Уманський навіть зустрівся з головою представництва МВФ в Україні Йостой Люнгманом. За словами міністра, влада готова виконувати вимоги Фонду, щоб кредитор затвердив нову програму.

«Програма розширеного фінансування МВФ важлива для підтримки фінансової стабільності та реалізації структурних реформ, що є пріоритетом діяльності уряду», — заявив Уманський.

Майбутнє ОВДП і євробондів

Як буде розвиватися ситуація з євробондами та ОВДП найближчими місяцями — незрозуміло. «Зараз інвесторів тримає в напрузі коронавірус. У парі зі зміною уряду, це може призвести до їх виходу з українських активів», — припускає аналітик Альпарі Максим Пархоменко.

Шукаєш де розмістити депозит? Обирай надійний банк в каталозі від «Мінфіну»

Новому прем'єру можуть пригадати обіцянку збільшити витрати держбюджету, зокрема, на виплату пенсій. Пархоменко переконаний, що популістські тези гарні для українських громадян і рейтингів президента. Але для інвесторів, які вклали $5 млрд в Україну, збільшення витрат при падінні дохідної частини означає тільки емісію гривні. І як результат — проблеми з виплатою боргу.

Про нові ризики говорить і аналітик ІГ Універ Михайло Федоров. «Будь-яка невизначеність, а зміна уряду — це невизначеність, веде до збільшення ризику в очах «капіталу». У цьому контексті курс гривні буде під тиском, так само, як і ринок ОВДП», — вважає він.

Але інтерес інвесторів до державних паперів завжди можна повернути, констатує Федоров. Але для цього доведеться збільшувати дохідність за ними. Можливо до 13-14% річних з нинішніх 10%.

Хоча Мінфін може знайти спосіб уникнути подорожчання держборгу.

«Наприклад, Нафтогаз може купити ОВДП на ті майже $3 млрд, які він отримав від Газпрому. Ця покупка може замінити попит іноземців», — припускає Федоров.

Директор департаменту управління проектами рейтингового агентства IBI-Rating Віктор Шулик переконаний, що на ринок боргових зобов'язань буде впливати безліч факторів.

«Щодо ринку ОВДП є декілька тенденцій. При такій дохідності та посиленні зовнішніх ризиків попит на папери економік скорочується. Україна «в тренді». Заяви про переоцінену національну валюту та окремі проблеми в економіці можуть стати додатковим каталізатором для інвесторів, окремі з яких поквапляться зафіксувати прибуток», — пояснює він.

Читайте також: Де позичити ще 276 мільярдів для бюджету

За його словами, аналогічна ситуація і з євробондами. «За великим рахунком, немає особливої різниці між довірою до уряду Гончарука та Шмигаля. Країна має певні фінансові зобов'язання та їх виконання не залежить від бажання окремих чиновників», — зазначив Шулик.

Валютний прогноз

Експерти, з якими поспілкувався «Мінфін», очікують, що курс гривні падатиме. «Поки що все говорить про девальваційні очікування курсу гривні», — зазначив директор Dragon Capital Денис Мацуєв.

Не в останню чергу цьому сприятиме позиція уряду. «Новий прем'єр говорив про проблему, яку формує високий курс гривні», — нагадав Максим Пархоменко.

«У поточних умовах справедливо буде очікувати зниження курсу національної валюти до позначки 26 гривень за долар», — прогнозує Михайло Федоров. Хоча Україна може протистояти різкій девальвації. «Минулого року НБУ викупив валюту на суму $7,9 млрд., щоб стримати зміцнення гривні. Ніщо не заважає йому запустити зворотній процес і витратити цю валюту для стримування ослаблення гривні», — вважає експерт.

В умовах, коли новий прем'єр виступає за більш слабку гривню, а керівництво НБУ проти регулювання курсу, їм доведеться шукати компроміс, — припускає Виктрор Шулик.

Читайте також: Як Уманський будуватиме відносини з МВФ і віддаватиме борги

«Думаю, спільну мову вони між собою знайдуть, і, незабаром, ми отримаємо «компромісну» монетарну політику, яка враховує й інтереси бізнесу (особливо експорту), і бюджету, якому складно фінансувати зовнішні борги за слабкої гривні», — вважає він.

Але навіть якщо чиновники не домовляться, позиція НБУ навряд чи стане на заваді. За чутками, кадрові перестановки на Інститутській також не за горами. Нацбанку можуть пригадати і облікову ставку, яку регулятор почав знижувати порівняно нещодавно, і ревальвацію гривні. Остання стала причиною серйозних проблем з держбюджетом і обвалу в промисловості. Тож в банківському відомстві незабаром можуть з'явитися нові обличчя. А відповідно, і нова монетарна політика.

Олексій Писарев