Але чи означає це, що перед нашою країною знову розверзлася прірва кризи? Про це у своїй колонці на «ЕП» розмірковує генеральний директор, власник інвестиційної компанії Concorde Capital Ігор Мазепа. «Мінфін» ділиться його баченням ситуації.
Як змінилася економіка з моменту останньої кризи
Перше і найголовніше: гривні нічого не загрожує. Навіть якщо остання паніка на ринках переросте у затяжну фінансову кризу, ситуація для України буде сильно відрізнятися від кризи 2009 року.
Тоді українська економіка сильно постраждала від падіння попиту на українську металургію і машинобудування, які приносили більше половини товарної експортної виручки. А також від відтоку спекулятивного капіталу, який активно заходив до країни протягом трьох попередніх років.
Зараз же металургія і машинобудування приносять Україні на 20% менше експортної виручки, ніж у «кризовий» 2009 рік, а їх частка в загальному експорті – вже менше третини.
Ці галузі більше не є опорою як для нашої економіки, так і для гривні. А спекулятивний капітал лише почав просочуватися в Україну, тому його можливий відтік не особливо вплине на платіжний баланс.
До того ж, накопичені за кілька останніх років золотовалютні резерви спокійно впораються з можливим невеликим відтоком.
Читайте також: Точка відліку. Чому світові гроші тільки зараз злякалися коронавірусу
Як апатія споживачів допоможе економіці
Швидше за все, в результаті зростаючої невизначеності, люди будуть істотно скорочувати споживання товарів тривалого користування, а компанії — інвестиції.
Це різко зменшить попит на імпортні товари і послуги, що в парі з падінням цін на енергоресурси зменшить торговий дефіцит України, а може навіть вперше за багато десятиліть приведе до того, що ми будемо більше експортувати, ніж імпортувати. Такий розвиток подій ніяк не може призвести до послаблення гривні.
Іншим наслідком скорочення споживання стане зростання заощаджень. Тому зростання вільної гривні, в тому числі в банківській системі України, буде ставити нові рекорди.
Малоймовірно, що ця зайва гривня буде перекочовувати в обмінники. За останні кілька років долар вже втратив свій статус надійного засобу заощадження капіталу українців.
Читайте також: Коронавірус косить ринки. Що буде з валютою (відео)
Хто замінить іноземних спекулянтів
Швидше за все, бюджетні доходи будуть набагато нижчі планів, оскільки ділова активність та імпортні потоки – два основні джерела бюджетних надходжень – будуть зменшуватися.
При цьому навантаження на бюджет буде зростати, так як зменшення ділової активності неминуче збільшить безробіття. До того ж, державі потрібно буде більш активно витрачатися на профілактику вірусу.
Таким чином, дефіцит бюджету буде розширюватися, але й фінансувати його буде набагато складніше, ніж минулого року.
Адже іноземні спекулянти вже піддалися паніці і припинили позичати українському уряду за нечувано низькими ставками.
Але тут на допомогу можуть прийти українські банки, яким просто нікуди дівати вільну гривню. І можна сказати, що банки в цій всій ситуації будуть просто в шоколаді.
Іншим джерелом підтримки для бюджету може стати фінансування в іноземній валюті, як офіційне (той же Євросоюз), так і приватне (єврооблігації).
Але для цього нам потрібно буде обов'язково залишатися в програмі МВФ. І це добре, так як уряду доведеться продовжувати реформи, щоб залишатися передбачуваним для всього світу. Тож Україна ще й вийде більш сильною країною з цієї кризи.
Читайте також: Коронавірус тисне на євро. Експерт розповів, що буде з курсом європейської валюти