На якому етапі впровадження перебувають цифрові валюти, та які перспективи в українських електронних грошей, розповів в колонці на НВ начальник відділу інноваційних проектів департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Роман Гартінгер.

Лібра як феномен

Минулоріч фінансовий світ сколихнула заява корпорації Facebook про намір випуску власної цифрової валюти під назвою Лібра. Враховуючи кількість користувачів соціальної мережі Facebook, Лібра могла б стати насправді глобальним платіжним засобом.

Лібру відносять до стейблкойнів, підвиду криптовалют. Від решти криптовалют стейблкойни відрізняє відносно стабільний («stable») курс за рахунок існування забезпечення — національною валютою, цінними паперами тощо.

Пильна увага великих технологічних компаній (на кшталт Apple, Facebook чи Amazon) щодо надання платіжних послуг і випуску власних цифрових валют сьогодні є суттєвим викликом для регуляторів. Чому?

На прикладі тієї ж Лібри очевидно, що ця цифрова валюта може бути дійсно глобальною і не обмеженою національними кордонами країн. Таке явище породжує як перспективи, так і ризики різної природи — монетарні, правові, операційні та інші.

Читайте також: Запуск Libra скасовується. В ЄС заборонили криптовалюту Цукерберга

Легалізувати не можна заборонити

У вересні 2019 року у Базелі (Швейцарія), відбулася зустріч за участі керівництва фінансових регуляторів країн Великої сімки та менеджменту найбільших стейблкойн проектів (Libra Association, JP Morgan та Fnality International).

Думки фінансових регуляторів країн щодо статусу стейблкойнів розділилися. Тоді як Швейцарія дотримувалася ліберальної позиції, Німеччина і Франція заявили, що операції з Ліброю не можуть бути легалізовані в Євросоюзі допоки всі потенційні ризики не будуть вивчені та врегульовані.

Під час обговорення стейблкойнів були висловлені цікаві думки і припущення. «А якщо зобов’язати емітента такої цифрової валюти отримати ліцензію e-money institution? А якщо поставити умову, щоб стейблкойни забезпечувалися державними цінними паперами та національними валютами розвинених країн? То чому б і ні?».

Насправді ця дискусія є окремим випадком більш широкої дискусії: яким має бути розподіл ролей між державою і приватними установами в процесі створення грошей (включаючи цифрові валюти)?

Невдовзі після згаданої дискусії Банк Міжнародних Розрахунків, а за ним Європейська Рада та Єврокомісія опублікували офіційну позицію щодо стейблкойнів. Ключовий меседж озвученої позиції: стейблкойни є джерелом системних ризиків, що мають бути відповідним чином ідентифіковані, оцінені та врегульовані. До тих пір випуск і обіг стейблкойнів на території Євросоюзу забороняється.

Одночасно центральним банкам було рекомендовано зосередитися на вивченні можливості випуску власних цифрових валют. Багато центральних банків цікавилися тематикою цифрових валют центральних банків (ЦВЦБ), проте до пілотних проектів, а тим більше до реального випуску ЦВЦБ наблизились лише деякі. Але схоже, що ситуація змінюється, і поява стейблкойнів стала тригерною подією, що активізувала дослідження цифрових валют.

У січні 2020 року стало відомо про створення робочої групи з вивчення ЦВЦБ, що об'єднує зусилля центробанків Швеції, Канади, Швейцарії, Великобританії, Японії, а також Європейського Центрального Банку і Банку Міжнародних Розрахунків. Сфера аналізу охоплюватиме економічні аспекти, питання технології та архітектури ЦВЦБ, включаючи можливість транскордонної взаємодії. Згадані країни вже мають суттєві напрацювання з питань ЦВЦБ.

Наприклад, Ріксбанк Швеції після тривалого дослідження, планує у цьому році розпочати пілотний проект «e-krona», Банк Канади реалізує проект «Jasper», Банк Японії спільно з ЄЦБ проводили проект «Stella».

Коли оцифрують гривню

Національний банк України теж рухається у тренді. Наприкінці 2016 року український центробанк розпочав вивчення можливості випуску власної ЦВЦБ — е-гривні. Е-гривня є цифровим еквівалентом готівки, який має обмінюватись без обмежень на готівкові або безготівкові гривні у співвідношенні 1:1.

У 2018 році Нацбанк реалізував пілотний проект з випуску е-гривні. У його межах регулятор проаналізував міжнародний досвід, дослідив правові аспекти, макроекономічний ефект і розглядав різні варіанти бізнес-моделі обігу е-гривні.

Паралельно на блокчейн-платформі в обіг було випущено обмежений обсяг е-гривні, операції з використанням якої тестувалися робочою групою за участі Нацбанку, компаній-волонтерів, а також представників Світового банку.

Читайте також: Е-гривня. Коли і для чого її запустить Нацбанк

Проведене дослідження дало практичний досвід і також поставило перед Нацбанком нові запитання:

  • Яким буде вплив даного платіжного інструменту на екосистему платіжного ринку?
  • Чи існуватиме достатній попит на е-гривню з боку користувачів, торговців та учасників ринку?
  • Яка технологія має використовуватися?
  • Яким має бути рівень анонімності транзакцій з е-гривнею?

Сьогодні однозначних відповідей на ці запитання не мають і інші центробанки світу.

Національний банк України продовжує вивчати можливість випуску власної цифрової валюти — е-гривні, ґрунтуючись на результатах проведеного пілотного проекту, що оприлюднені Національним банком у Аналітичній записці за його підсумками.

Вже у цьому місяці відбудеться міжнародна конференція на тему «Цифрові валюти центральних банків: нові можливості для платежів». Конференція стане майданчиком для обміну знаннями та досвідом щодо потенційної можливості впровадження цифрових валют центральних банків та їх місця в фінансовій екосистемі.

Свої погляди представлять експерти зі Світового банку, Міжнародного валютного фонду, центральних банків Японії, Південної Африки, Уругваю, Фінляндії, Литви, Канади та Швеції, представники фінансового ринку (банки та фінтех) тощо.