Відповідний законопроект № 1109 вже пройшов у Верховній Раді перше читання. Його підтримали 369 депутатів.

Законодавчі прогалини

Законопроект має вирішити два основних питання: унормувати сферу мікрокредитування та підвищити якість системи кредитних історій фізосіб.

Для цього в Закон «Про споживче кредитування» пропонують внести кілька змін.  Найголовніша – це поширення дії закону на невеликі кредити, які відповідають таким критеріям:

  • розмір кредиту не перевищує мінімальної заробітної плати (на сьогодні — 4723 грн);

  • термін сплати — не менше 1 місяця.

Саме такі займи сьогодні не регулюються нормами закону «Про споживче кредитування».  Переважно їх надають небанківські кредитні установи.

Досить довго вони займали невелику частку на ринку фінпослуг і не викликали претензій з боку позичальників, а тому залишалися поза увагою законотворців. Але обсяги мікрокредитування стрімко зростають, а разом з ними збільшується і кількість скарг від позичальників. «Лише за третій квартал 2018 року обсяг таких кредитів перевищів 11 млрд грн і зріс, в порівнянні з попереднім кварталом, на 80%. І зростання продовжується», – зазначається у пояснювальній записці до проекту закону.

Читайте також: 17 тисяч громадян скаржилися Нацбанку у 2019 році. Найчастіше щодо кредитів

«Драконівським» штрафам – стоп

Щоб «закрити» дірку до зарплати, люди часто беруть «швидкі» кредити. Пропозиція отримати позику у 2-3 тис. грн під 1-2% на день виглядає досить привабливою. Але в річному вимірі ставка по такому кредиту може скласти понад 1000%. Клієнту доводиться повертати суму, в декілька разів більшу, ніж він брав.

Але найгірше – штрафи. Навіть за кілька днів прострочення кредитор нараховує «драконівську» пеню. І чим більше позичальник зволікає з виплатою, тим глибшою стає «боргова яма».

Законопроект пропонує вирішити цю проблему за допомогою ліміту на розмір стягнення з боржника (суми штрафів, пені, процентної ставки, інших платежів). Максимальну суму пропонують обмежити подвійним розміром кредиту. Тобто якщо розмір позики складає  одну мінімальну зарплату (4723 грн ), максимальна сума платежів не зможе перевищувати 9446 грн.

Терміново потрібні гроші? Кредит онлайн – швидко та зручно

Кредитна історія без пробілів

Поняття «кредитна історія» набуває нового значення. Незабаром кредитори збиратимуть повне досьє на всіх позичальників.

Законопроект зобов’яже фінкомпанії «зливати» дані по кожній кредитній угоді до бюро кредитних історій (БКІ). Причому в найкоротші терміни, не пізніше наступного робочого дня після укладення договору. Згода споживача на передачу інформації по кредиту буде обов’язковою умовою для надання кредиту.

Читайте також: Як перевірити свою кредитну історію

«Підводні камені» новацій

Учасники фінансового ринку неоднозначно оцінюють законопроект. Оптимістично дивляться на нього банки. Вони радіють, що зможуть отримати більше інформації про позичальників. «Всі учасники ринку отримають доступ до кредитної історії клієнта і, відповідно, зможуть приймати виважені рішення», – вважає директор департаменту розвитку продуктів Ідея Банка Сергій Міщенко.

Не виключено, що позитивне ставлення банків частково зумовлене тим, що запропоновані зміни практично їх не торкаються. Чого не скажеш про мікрофінансові установи. Представники цього сегменту далеко не в захваті від змін, які підготували для них депутати.

Голова правління Всеукраїнської асоціації фінансових компаній Анна Замазєєва вважає, що законопроект № 1109 потребує доопрацювання. На її думку, його прийняття нівелює головну перевагу МФО — швидкість і легкість в отриманні кредиту. При цьому не факт, що позичальник стане більш захищеним. 

В асоціації є й інші зауваження. Зокрема, там вважають, що: 

  • передача даних про укладені кредитні договори має бути обов'язковою, але безкоштовною;

  • фінустанови самостійно повинні приймати рішення щодо отримання інформації з БКІ. Це справді необхідно, коли мова йде про великі кредити, але не завжди доцільно в ситуації з дрібними споживчими позиками. Ціна за запит в БКІ на кредит 1 000 000 грн і на кредит розміром до однієї заробітної плати єдина, а оцінка кредитоспроможності позичальника базується не лише на даних БКІ;

  • норма щодо обмеження нарахувань за кредитними договорами потребує доопрацювання.  В цьому питанні має бути баланс в інтересах держави, споживачів та бізнесу. 

Попереду законопроект чекає друге читання. ВАФК планує брати активну участь в його доопрацюванні. Що із зауважень участників ринку депутати візьмуть до уваги – покаже час.

Ірина Рибніцька