Ставки за ОВДП терміном обігу близько 3,5 роки на аукціоні минулого тижня сягнули 9,88% річних. Мало хто очікував такої активності від іноземців відразу після новорічних свят. Однак попит на папери втричі перевищив пропозицію, і уряд отримав найнижчий відсоток за своїм боргом.

Підвищений попит підстьобували січневі погашення Мінфіном старих паперів: їх було два з 8 числа — на 5,8 млрд і 3,6 млрд грн. Значну частину цих сум інвестори перевклали в нові випуски держоблігацій. Це розігрівало попит і грало на зниженні дохідності за ОВДП.

Зниження дохідності розхвилювало фінансистів. Деякі навіть влаштували тоталізатор, пророкуючи ставки за наступними випусками. Найбільш інтригуючим розміщенням Мінфіну в січні-2020 повинні стати ОВДП на 7 років. Уряд ще жодного разу не розміщував боргові папери на такий тривалий термін, і буде вперше пробувати свої сили на такій «тривалості». Це вкладається в глобальну стратегію з подовження держборгу, про яку не раз говорили в Мінфіні.

Така пропозиція виглядає привабливо для інвесторів. Адже на світовому ринку тримаються катастрофічно низькі ставки за суверенними боргами — в районі 3% річних. Тому іноземці активно цікавляться ринками, що розвиваються, де ще можна заробити на держоблігаціях більше.

Є вже перші прогнози щодо розміщення 7-річних ОВДП, яке має відбутися 28 січня.

Найоптимістичніший для уряду — 8,5% річних, найпесимістичніший — 9,2% річних.

Фінансисти пророкують подальше зниження дохідності за держоблігаціями, причому незалежно від облікової ставки Нацбанку. Розповідають, що Мінфін збирається перейти на незалежне від НБУ ціноутворення і орієнтуватися на ціну від ринку.

Прогнози за ОВДП стануть ключовою новиною Мінфіну цього місяця. Однак остаточно вб'ють інтерес до держпаперів з боку вітчизняних покупців.

Читайте також: Більше $4,5 мільярдів. Нерезиденти збільшили вкладення в ОВДП у 18,5 разів за 2019 рік

ОВДП програє депозитам

Українські покупці держоблігацій припинили цікавитися гривневими паперами Мінфіну ще в кінці грудня. Тоді ставки в ході нових розміщень опустилися спочатку в область 11% річних, а потім — 10%.

«Зацікавленість резидентів в ОВДП з дохідністю нижче 10% практично відсутня. Є інші, більш дохідні інструменти, хоча і не такі тривалі. На вторинному ринку ціни коригуються в залежності від цін останнього проведеного аукціону — ідуть вниз до цін первинного ринку», — підтвердив «Мінфіну» начальник департаменту з роботи на міжнародних ринках і грошового обігу Радабанк Сергій Гнєзділов.

Подивитися депозити від топ-банків. До 16,5% річних плюс бонус від «Мінфіну»

Проти ОВДП грають 2 фактори:

  • Купівля держоблігацій тягне за собою масу накладних витрат, пов'язаних з комісіями фінустанов. Вони лише частково перекриваються за рахунок податкової пільги, яка звільняє дохід за ОВДП від податку на прибуток.
  • Дохідність мінфінівських паперів серйозно поступається класичним банківським депозитам. Останні значно дешевше і простіше відкрити, а платять за ними помітно більше. Не тільки приватним, але і корпоративним вкладникам.

«Ні для роздрібних, ні для корпоративних клієнтів, держоблігації за такими ставками Мінфіну не цікаві. Станом на 14 січня середня ставка за новими довгостроковими депозитами юросіб становила 14,5%, фізосіб — 14,8% річних. Не цікаво це і банкам, які мають можливість вкласти ресурси в депозитні сертифікати Нацбанку під 13,5% річних», — пояснив «Мінфіну» начальник відділу з роботи з інвесторами Банку Кредит Дніпро Андрій Приходько.

Одного часу покупці намагалися перекуповувати держоблігації старих випусків на вторинному ринку. Однак він розвинений украй слабо, не має відкритого майданчика, і тримається на особистих зв'язках казначейств. Далеко не завжди там можна укласти вигідну угоду.

«Так як вторинний ринок ОВДП все ще не дуже ліквідний, існує значний спред між ціною купівлі та ціною продажу, який може зробити реальну дохідність ще нижчою, ніж на первинному ринку. Також потрібно враховувати накладні витрати, комісії торговця та депозитарію», — зазначив Приходько.

Як іноземці на ОВДП заробляють

Головна проблема українських покупців держоблігацій в тому, що вони завжди працювали з гривнею. Їм доступне тільки одне джерело прибутку — ставка за купоном. В іноземців у цій частині більше можливостей — перед купівлею паперів вони конвертують свій долар у гривню. Тому мають можливість заробляти на курсовій різниці. Звичайно, вони беруть на себе курсовий ризик, але все ж таки. Заробляють вони чимало: 2019 рік починався в січні міжбанківськими цінами в районі 27,60-27,75 грн/$, а закінчувався в грудні біля 23,50 грн/$.

Ті, хто погашав папери минулого місяця, могли заробити більше 4 гривень на кожному доларі. Звичайно, це без урахування комісій і різного роду витрат, але все одно непогано. Далеко не в кожній країні у них була така можливість — адже гривня була визнана однією з найбільш динамічних в частині зміцнення у 2019-му.

Читайте також: Гривня у 2019 році зміцнилася щодо всіх світових валют — НБУ

Фінансисти люблять говорити про складність багатоходових операцій, які провертали для нерезидентів.

«Щоб зафіксувати курсову різницю на вартості самої облігації, потрібно реалізувати папери на вторинному ринку до терміну погашення або дочекатися погашення. І знову ж таки — потім придбати і (бажано) вивести валюту. І тільки тоді порахувати дохідність», — розповів «Мінфіну» головний менеджер з макроекономічного аналізу казначейства Райффайзен Банку Аваль Михайло Ребрик.

Тим не менш, іноземці щосили заробляють на різниці курсів і відкрито заявляють про це. Кажуть, що на закритій нараді первинних дилерів держоблігацій в Мінфіні, яка проходила 13 січня, представники нерезидентів вже відкрито заявили, що їм недостатньо ставки за купоном. Вони розраховують на заробіток на курсовій різниці, тобто сподіваються на активне зміцнення гривні.

Що буде з курсом гривні

Після засідання чиновників з первинними дилерами ринком активно поповзли чутки, що гривню знову можуть зміцнити в масштабах до 4 гривень — тобто так само, як і в 2019 році.

За деякими прогнозами, до кінця першого кварталу 2020-го офіційний курс може знизитися до 22 грн/$, а до кінця цього року — взагалі до 20 грн/$.

Таким чином влада зможе досягти декількох цілей:

  • підтримати низький рівень інфляції, про який постійно говорить Нацбанк;
  • зберегти привабливість нашого боргового ринку для іноземців;
  • поповнити золотовалютні резерви. Країна гостро потребує валюти, оскільки буде до 2024 року платити величезні суми за держборгом, зовнішнім зокрема.

Проте є сумніви, що долари будуть безупинно надходити на український ринок. Адже іноземці вже вклали в Україну понад $4 млрд і їх капітали в нашій країні стали активно обертатися по колу. Обсяги заведення долара в Україну вже поступово скорочуються.

Читайте також: Консенсус-прогноз — 2020: курс гривні, інфляція, ВВП

«Наприклад, у першому кварталі 2020 року очікується погашення ОВДП на 57 млрд грн. Нерезиденти можуть у січні-березні заводити менше валюти під купівлю нових держоблігацій. Замість цього вони можуть перевкладати отримані від погашення кошти в нові випуски. Це виллється в зниження припливу нового капіталу від нерезидентів на міжбанк. Крім того, негативні тенденції зі зниження експорту, які стали помітними в кінці року (у листопаді експорт товарів скоротився на 3,4%, порівняно з листопадом 2018 р.), можуть призвести до деякого скорочення надходжень валютної виручки і в першому кварталі», — проаналізував ситуацію Андрій Приходько.

У такій ситуації Нацбанку доведеться балансувати між своєю потребою у викупі долара і потребою іноземців у зміцненні гривні. Нерезидентам будуть намагатися догодити, оскільки країна вже міцно сидить на «валютній голці». Хоча не всі впевнені, що у регулятора вийде дотриматися балансу інтересів.

Тому багато хто ставиться до прогнозу про зміцнення гривні до 22-20 грн/$ скептично. Думки розділилися.

«У 2020 році буде два ключових фактори, які будуть стимулювати потоки грошей іноземних фондів на ринки, що розвиваються. Перший і основний — це продовження вливань в ринки чергових порцій ліквідності найбільшими світовими регуляторами. Другий — поступова нормалізація торговельних відносин між Вашингтоном і Пекіном, яка буде сприяти зростанню інтересу з боку нерезидентів до українських ОВДП. І, як наслідок, служити драйвером зміцнення гривні, яка протягом 2020 року може прийти до 20 гривень за долар», — спрогнозував «Мінфіну» аналітик ГК «Фінам» Сергій Дроздов.

Проте з цим не всі згодні.

«Якщо курс опуститься до 20 грн/$ — багато хто отримає колосальний прибуток, але даний курс повинен бути на моменті виходу з ОВДП. У виграші будуть ті, хто купив більш дохідні або більш короткі папери. Щоб досягти такого курсу без нерезидентів та ОВДП – економіці, і особливо експорту, потрібно показати просто недосяжні результати. Тому курс 20 грн/$ — малоймовірний. Швидше за все буде 25,0-26,0 грн/$», — вважає Сергій Гнєзділов.

Як мінімізувати валютні ризики

Різка девальвація гривні і тривала фіксація низького курсу нацвалюти — це те, чого не можна допускати Мінфіну і Нацбанку. Адже це нічний кошмар для іноземців, які зараз масово скуповують наші ОВДП і беруть на себе курсовий ризик. Як тільки вони зрозуміють, що не тільки не зароблять на курсовій різниці, а навіть втратять на ній — дуже швидко згорнуть свої ліміти на Україну і покинуть наш ринок.

А це загрожує новим обвалом для гривні. «Я зараз не готовий поручитися, що при «масовій втечі» капіталу регулятор і держбанки будуть оперативно перекуповувати ОВДП у тих же нерезидентів. Якщо Мінфін і НБУ будуть проводити «узгоджену політику», значну частину ризиків можна буде згладити. Доки власники бачать готовність держави обслуговувати свої борги. Як буде змінюватися ситуація в періоді 3-5 років — не знаю», — зазначив у бесіді з «Мінфіном» директор департаменту управління проектами рейтингового агентства IBI-Rating Віктор Шулик.

Найбільше проблем виникне з доларом.

«З виплатами боргів за ОВДП проблем не буде. Гривня знайдеться. Але на міжбанківському ринку виникне досить сильний попит на валюту, і чи стане НБУ продавати її так само при дефіциті, як зараз відкупає — це питання», — зазначив Сергій Гнєзділов.

Якщо на витоку капіталу виникне серйозний валютний дефіцит, то курс гривні може впасти на дно будь-якої прірви. І раніше обговорювана цифра в 40-50 грн/$ може виявитися ще оптимістичним сценарієм.

Ось тому фінансисти вже зараз закликають владу створювати в Україні альтернативні інструменти. Наприклад, активніше розвивати ринок муніципальних облігацій, дохідність за якими вища, ніж за ОВДП. Може дотримуватися баланс інтересів: власник боргового паперу може отримати гарантію місцевої влади і більш привабливу ставку, а місцева влада — таке необхідне фінансування місцевої інфраструктури.

Одночасно чиновників давно просять збудувати і зробити привабливим для іноземців український фондовий ринок. Та в цілому активніше підтримувати економіку та інвестиційні проекти в країні. Щоб у нерезидентів не виникало бажання вивести капітали з України.

«Потрібно створювати умови, при яких як внутрішні інвестори, так і зовнішні, будуть зацікавлені в інвестиціях не в державні боргові папери, а в реальний сектор економіки», — підкреслив «Мінфіну» заступник директора фінансового департаменту Укргазбанку Віктор Пастернак.

Як економіці виживати при міцній гривні

Наважуючись на зміцнення і будь-які реформи, владі не можна забувати про ключову категорію — про вітчизняних виробників. Про наповнювачів держбюджету і тих, хто створює робочі місця. Потрібно робити все для того, щоб відновити промислове виробництво і активніше нарощувати ВВП.

Для цього дуже важливо вивіряти фінансову політику і дуже обережно зміцнювати гривню.

«Сценарій зміцнення гривні до 20 грн/$ до кінця року є вкрай негативним для промвиробництва і реального сектора в цілому, який практично ніяк неможливо компенсувати. Українська промисловість недостатньо конкурентоспроможна, порівняно з економіками ЄС, Китаю та інших країн, як в частині застосування сучасних технологій у виробництві, так і в доступності фінансування для модернізації. Можлива ревальвація гривні з 24 грн/$ до 20 грн/$ протягом 2020 року призведе до втрати майже 15% експортної виручки», — спрогнозував Андрій Приходько. За його словами, в результаті ми отримаємо різке падіння прибутковості українського експорту, оскільки бізнес не зможе швидко скоротити гривневі витрати — фонд оплати праці, тарифи природних монополій тощо. Така шокова ревальвація призведе до того, що бізнес почне оптимізувати дорогі гривневі витрати, в тому числі, скорочувати персонал і згортати капітальні інвестиції.

Читайте також: Про ОВДП, піраміди, міцну гривню і користь стабільності

Картина вимальовується не дуже райдужна. Не зрозуміло — що може підтримати виробництво. Адже активізації банківського кредитування, про яку багато говорить новий уряд і на яку розраховує бізнес, швидше за все, не буде. Банкіри це визнають.

«Навіть при істотному зниженні відсоткових ставок і при наявності резерву ліквідності у банків, ми не очікуємо інтенсивного нарощування корпоративного кредитування. Падіння обсягів виробництва і погіршення очікувань економічної активності спостерігається в більшості ключових галузей економіки. Це негативно позначиться як на платоспроможному попиті на кредити, так і на бажанні (в силу зниження маржинальності) і можливості банків (в силу зниження якості позичальників і заставного майна) їх надавати», — підтвердив Михайло Ребрик.

Тому владі доведеться протягом 2020 року змінювати держбюджет, а також коригувати свою податкову і тарифну політику. При цьому не допускати різких розгойдувань курсу на валютному ринку.

«Збалансувати ринок можливо, не допускаючи надмірні (15% на рік це занадто в будь-який бік) коливання курсу. Це дасть бізнесу розуміння свого розвитку та зростання, а бюджету — наповнення», — резюмував Сергій Гнєзділов.

Збалансувати ситуацію буде надзвичайно складно. Однак зробити це дуже потрібно — без цього не вдасться утримати економіку країни від потрясінь.

Ірина Тимофєєва