Темпи зростання споживчих цін не просто «вписалися» в коридор, який позначив НБУ — 5% +/- 1в.п. Інфляція ледь не опинилася нижче мінімальної планки, яку поставили в Національному банку. Такий результат став повною несподіванкою для аналітиків. Своїми думками і прогнозами вони поділилися в соцмережах.

В низькій інфляції більшість бачить позитив. Але повільне зростання цін може мати і негативні наслідки.

Що вплинуло на зниження інфляції

В останній місяць минулого року трапилася аномальне явище. Вперше з 1992 року в Україні в грудні була зафіксована дефляція в щомісячному вимірі. Хоча зазвичай в цей період товари дорожчають, ще й перед новорічними святами.

Нетипову для грудня поведінку цін економісти пояснюють насамперед суттєвою ревальвацією гривні.

«Лише упродовж грудня середньомісячний обмінний курс української валюти до долара США укріпився на 3,1%, що стало найбільшим значенням у помісячному вимірі упродовж всього 2019 р. У свою чергу це створювало дефляційний вплив на внутрішні ціни», – йдеться у коментарі Мінекономіки.

Експерти називають декілька чинників зміцнення курсу гривні. Це і операції Нафтогазу, і продаж рекордного врожаю зернових, і певні фактори зовнішньої торгівлі. «Ключовим фактором все-таки стало переосмислення економічними агентами курсових перспектив гривні, у результаті чого нарешті порушилася традиційна для останніх років сезонність, що однак взагалі не притаманна обмінним курсам», – переконаний заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Сергій Ніколайчук.

Окрім ревальвації гривні, голова Ради Нацбанку Богдан Данилишин виділяє також сприятливу кон'юнктуру на світових ринках основних товарів, що імпортуються, – нафти і газу. «Але головне, що забезпечило низьку споживчу інфляцію – невиправдано жорстка монетарна політика Правління НБУ: зниження облікової ставки почалося надто пізно, розмір зниження ставки був суто символічним (аж до грудневого зниження на 2 в.п.). В даний момент облікова ставка НБУ в 3,3 рази перевищує рівень споживчої інфляції!» – наголосив Данилишин.

Не тільки втішні наслідки

Отже, рівень інфляції перевершив найоптимістичніші прогнози НБУ, Уряду, МВФ, й усього експертного середовища. Проте, на переконання деяких експертів, у низькій інфляції минулого року є й негативна сторона.

Читайте також: Інфляція 5%. Чи не перестарався НБУ

Богдан Данилишин наводить низку фактів, які свідчать далеко не на користь низької інфляції, зокрема:

  • падіння з травня по листопад промислового виробництва,
  • зменшення цін виробників, особливо у добувній та переробній промисловості,
  • зниження відношення кредитів реального сектору економіки до ВВП,
  • ріст дефіциту зовнішньої торгівлі.

«Механістично-формальне виконання в 2019 році мети щодо інфляції (без оцінки впливу на народне господарство в цілому) створило серйозні проблеми для економіки і заклало небезпечні міни уповільненої дії для її функціонування в найближчі кілька років», – резюмував Данилишин.

Читайте також: Представник МВФ пояснив, чому занадто низькі процентні ставки нашкодять Україні

Ворожіння на обліковій ставці

Інфляція 4,1%. Тепер усі затамували подих в очікуванні рішення НБУ щодо нової облікової ставки. Фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків прогнозує  її зниження на 1,5-2 п.п.

Такої ж думки дотримується президент інвестиційної групи «Універ» Тарас Козак. «За два тижні відбудуться засідання Комітету з монетарної політики та Правління НБУ, на них буде визначена нова облікова ставка. Якщо не відбудеться якихось величезних катаклізмів (а у нас чи в світі таке досить часто трапляється в останні роки), то Нацбанк знизить облікову ставку до 12%, а то й нижче, – зауважує він і вибудовує логічний ланцюг наступних за цим подій: – А далі: низька ставка — дешевші кредити — швидше зростання економіки — багатші українці!»

На тому, що облікову ставку треба знижувати наголошує міністр економіки Тимофій Милованов. «На сьогодні монетарна політика НБУ зажорстка, потрібна корекція. В сторону зменшення облікової ставки. Нижча облікова ставка дозволить позитивно вплинути на розвиток економіки, також позитивно вплине на курс. А це, в свою чергу, позитивно вплине на експортерів та бюджет», — написав міністр на своїй сторінці у facebook.

Серед іншого Милованов зазначив, що інфляція вже заходиться нижче цільового рівня, а тому певне її підвищення буде виправданим.

Думку міністра розділяє Сергій Ніколайчук: «НБУ довів свою націленість і спроможність знижувати інфляцію до встановлених цілей. Скоріш за все, протягом найближчого часу задача буде зворотною – підвищити інфляцію до цілі».

Читайте також: Нацбанк знизив облікову ставку. Що це означає

На думку експерта, це має призвести до зниження ринкових процентних ставок (зокрема, і за банківськими продуктами), причому не тільки номінальних, але й реальних. І це має стати вагомим імпульсом для економічного зростання.

Хто з експертів у своїх прогнозах виявився найближчим до дійсності, стане зрозумілим вже незабаром. 30 січня відбудеться засідання Комітету з монетарної політики та Правління НБУ, на якому буде визначена нова облікова ставка.