Про те, як себе варто поводити бізнесу в умовах плаваючого курсу своїй сторінці у Facebook написав міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов.
Читайте також: Милованов: Долар по 20 — це фантастика
Вже майже 6 років країна живе в умовах плаваючого обмінного курсу. На жаль, перехід від фіксованого курсу через стрімку девальвацію гривні в 2014-2015 роках був дуже болючим і став наслідком глибокої фінансово-економічної кризи.
Наразі, вітчизняні виробники відчувають інший біль через зворотні процеси – суттєве укріплення національної валюти зменшує їх доходи і робить їх менш конкурентоспроможними.
Читайте також: НБУ пояснив, чому плаваючий курс є правильним для України
Що робити експортерам та іншим виробникам у таких умовах?
Шлях перший – це намагатися грати на курсовій динаміці та вгадувати найбільш сприятливий момент на ринку для продажу чи купівлі валюти. Наприклад, в 2019 можна було спробувати вгадати, як буде змінюватись курс і вгадати коли подавати валюту. Але такий підхід в 2019 не спрацював для більшості. Ті, хто очікував, що гривня буде девальвувати, не вгадали і програли. А як вгадати курс в 2020 році? Він посилиться і гривня буде коштувати дорожче? Чи навпаки? На це питання ніхто не може відповісти на 100%. Тоді питання – наскільки успішним може бути не професійний валютний спекулянт, а підприємство, для якого гра на валютному ринку не є основним видом діяльності?
Інший варіант – зосередитись на своїх ключових бізнесах, а валютні ризики просто хеджувати. Тобто страхувати себе від можливих втрат, пов’язаних з мінливістю курсу.
На практиці це реалізується наступним чином. Підприємства, замість того, щоб залежати від ринкової ситуації і курсу через певний період (коли треба буде проводити операцію купівлі чи продажу валюти), вже зараз через інструмент валютного форварду можуть зафіксувати для себе цей майбутній курс. Таким чином валютні ризики мінімізуються, а підприємства заздалегідь знають валютні параметри своїх операцій у майбутньому і можуть планувати свій бізнес з урахуванням цієї інформації.
Відповідні інструменти вже доступні для бізнесу, і для більшості стандартних операцій їх можна і треба використовувати.
За інформацією НБУ вже близько 10 банків пропонують клієнтам валютні форварди.
Я вірю, що якщо бізнес генеруватиме попит на такі інструменти, то відповідні програми з боку банків тільки зростатимуть. В умовах плаваючого курсу – хеджування валютних ризиків і фокусування на ключових бізнесах – це стандартна практика.