«Мінфін» продовжує серію публікацій про успішних українських бізнесменів — «Правила життя підприємців». У цих матеріалах ми збираємо у відкритих джерелах висловлювання бізнесменів про їх принципи ведення бізнесу, погляди на життя і секрети успіху.

Партнер материалу

Власник мережі ресторанів Дмитро Борисов свій бізнес розпочав у 2010 році, коли відкрив перший ресторан домашньої європейської та української кухні «Борсук». Зараз він володіє 20 гастрономічними закладами у Києві і навіть у Варшаві.

Раніше Борисов займався рекламним бізнесом і нерухомістю. Одного разу він захопився сучасною українською кухнею і раптово захотів піти на пенсію в 29 років. Після кризи 2009 року він вийшов в мінус $1,5−2 млн, залишилося всього близько $50 тис. «під подушкою». Але Борисов твердо вирішив втілити мрію — відкрити невеликий ресторанчик і готувати смачну їжу для друзів.

Серед його зараз закладів: «Остання Барикада», «Oxota na Ovets», «БПШ», «DOGZ&BURGERZ», «Любчик», «РИБАLOVE», «Crab's Burger», «Канапа», «RONIN», «CHICKEN KYIV», «Бессарабія», «CHECK-IN KYIV BAR», «Канапка Бар», «MUSHLYA CAFE», «Білий налив», «PHILADELPHIA», «Ватра» «BABYROCK».

Читайте також: Андрій Худо: «Придумав ідею, знайшов команду — тисни на газ і лети»

Дмитро Борисов стверджує, що робить все завдяки і заради любові.

«Мені важливо зробити гастрономічну історію, а не тусовочну. Основа мого позиціонування — їжа, провести час — це вже вторинне. У мене плани — рухатися за межі України, в тому числі експортувати українську гастрономічну культуру», — каже Борисов.

Тепер бізнесмен має вже інший графік і ритм життя, велику відповідальність, тому періодично нагороджує себе. «Кажу: все, хлопці, у мене годину часу, ланч з 13-ти до 14-ти. Я постою, поспілкуюся з гостями, покричу „вільна каса“, „заходьте“. Покричати, пореготати — це вже як нагорода, бо це дійсно найулюбленіша справа», — ділиться ресторатор.

Читайте також: Правила життя підприємців. Геннадій Буткевич

«Мінфін» зібрав для читачів 10 корисних порад Дмитра Борисова про правила життя і ведення бізнесу:

  1. Мене часто просять розповісти про мій ресторанний бізнес, як я його будував. Я кажу, що треба починати з 11 років. У 1995 році я був кращим мийником машин на всьому бульварі Лесі Українки. Так я заробляв пару сотень доларів на місяць.
  2. Прийшло розуміння, що в один день всі активи, які знаходяться десь віртуально в паперах, у нерухомості, перетворюються в пасиви. Актив — це те, що лежало під подушкою. Під подушкою лежало 40−50 тис. дол
  3. Не ведися на ілюзію, що твоїми грошима і активами хтось може керувати ефективніше тебе. Вкладай тільки в себе, в свої бізнеси, які ти відчуваєш руками, а не в цінні папери або біткоїни.
  4. У всіх нас є мрії десь в голові: відкрити на пенсії маленьке кафе. Я так подумав: пенсія у 29 років, відкрию на ці $50 тис., які були. Їх не вистачило, ще кредитувався, брав у друзів, невеликі частки продавав.
  5. Перший рядок — концепція. Під неї купуєте виробничу частину, далі замовляєте архітектурно-інженерний план. Дизайн — останнє. Багато ресторанів роблять італійський інтер'єр, замовляють дорогі люстри, і в останній момент згадують, що немає обладнання і треба знайти шефа.
  6. На старті бізнесу я мріяв, що буду тільки керувати процесами. Але 98% меню спільно з шефом створюю я. Історія «Розроби мені унікальне меню» не працює. Ви отримаєте чергове меню з «Цезарем», хінкалями і хачапурі.
  7. Ціна створення ресторану — $1−3 тис. на один кв. м. Коли ми нарешті побудуємо таку країну, яка буде цікава західним інвесторам, тоді може статися капіталізація і можна буде продати частку на IPO.
  8. По-перше, це повинен бути ефективний операційний бізнес, що приносить щоденний cash flow і дає необхідну рентабельність. По-друге, щоб бізнес давав щось місту і людям.
  9. Коли ти плануєш свою аудиторію, то це буде просто твоє відображення. До тебе будуть ходити ті гості, які за зачіскою, за зовнішнім виглядом, за стилем, за віком — просто відображення ресторатора.
  10. «Біблія» і «Стів Джобс» — це одне і те ж. І це маркетинг, і це маркетинг: зі своїми символами, своїми стратегіями, своєю паствою.

* У статті використовувалися матеріали інтерв'ю «Економічної правди», MC Today, Ukrainian Retail Association.

Світлана Тартасюк

Автор:
Светлана Тартасюк