Однак як демонструє досвід наших судів – укріплення національної валюти не є чимось надзвичайним. І вона за кілька років може посилити свої позиції вдвічі, а то й ще суттєвіше.

На те, що ситуація у фінансовій сфері України дещо схожа на ту, яка була у країнах Центральної Європи наприкінці 90-х, на початку 2000-х років, звернув увагу фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків. І справа не лише у курсі валют.

Облікова ставка

Висока облікова ставка Центрального банку – річ звична не лише для України, Туреччини чи країн Африки, але й для Польщі. Щоправда не сучасної, а зразка 1998 року. Тоді вона становила 24%, а регулятор почав її поступове зниження. Вже у 2005 р. облікова ставка в нашого західного сусіда становила 7%, а наразі знизилась до 1,5%.

Паралельно зі зниженням облікової ставки почалося зростання кредитування. Найяскравіше це демонструють показники іпотеки. Якщо в 2002 р. загальний обсяг іпотечних кредитів у Польщі становив 4 млрд євро, то вже у 2004 р. подвоївся, а зараз досяг рівня 49 млрд євро. Середня ставка за іпотекою наразі у Польщі становить 4%. Під подібні відсотки іпотеку пропонують у Чехії (3%) та Угорщині (5%)

В Україні ж іпотека становить близько 21%. Але наша країна лише починає процес зниження облікової ставки. 12 грудня Нацбанк встановив її на рівні 13,5%, а це на 2% менше ніж було до цього. На початку ж 2019 р. вона становила 18%.

За попереднім планом регулятора у 2021 р. облікова ставка має знизитись до 8%. Але за умови низької інфляції не виключено, що Нацбанк діятиме і швидше. Оновлений план зниження ставки буде оприлюднено в межах чергового перегляду макроекономічного прогнозу у січні наступного року.

Читайте також: Нацбанк знизив облікову ставку. Що це означає

«Коли українська влада обіцяє зниження ставок по іпотеці до 9% — ці ідеї не відірвані від реальності. Це досвід наших західних сусідів, які вже пройшли цей шлях», — наголошує Михайло Демків.

Щоправда, він визнає, що наступного року таких ставок за іпотекою чекати не варто, принаймні без прямих державних дотацій. Однак в перспективі 4-5 років така іпотека дійсно може стати реальністю.

Курс на посилення

У Польщі, а також ряді інших країн Центральної Європи відбувалось укріплення національної валюти. Тривало воно впродовж кількох років.

Так, якщо у 2001 р за один долар давали трохи більше 4,5 злотих, то в 2008 р. курс польської валюти укріпився до майже 2.

Ще більш вираженим процес укріплення валюти був у Чехії. На рубежі 2000-2001 років за один долар давали близько 40 крон, а в середині 2007 р. лише 15. Так само за цей період вдвоє посилив позиції угорський форинт.

Дещо пізніше, у 2004 р., процес посилення пережив румунський лей. Пікові показники його курсу становили близько 3,5 до американської валюти, а в 2007 р. за долар давали вже 2,25 леї.

Таким чином у поступовому укріпленні національної валюти впродовж кількох років немає нічого надзвичайного. Щоправда прямої аналогії з Україною тут все ж проводити не варто. Як вказує Олександр Демків, коли починалось укріплення національних валют, всі ці країни готувались до вступу в Європейський Союз. Так, Польща, Чехія і Угорщина увійшли до складу ЄС в 2004 р., а Румунія у 2007 р.

Шукаєш як зберегти гроші? Обирай депозит у надійному банку та отримай до 19,7% річних

Також слід визнати, що укріплення національної валюти у них, хоч і відбувалось тривалий період, але все ж завершилось. З початком світової фінансової кризи ціна грошей всіх цих країн швидко здала позиції, що видно на наведених нижче графіках.

Зміна обмінного курсу національних валют у країнах Центральної Європи

Джерело: Національний банк

А торгівельний баланс проти

Нинішнє укріплення гривні відбувається в умовах негативного торгівельного балансу. Однак за словами Олександра Демківа для курсу валюти цей показник не є визначальним – головне, щоб розрив між експортом та імпортом не збільшувався.

У наших західних сусідів, пояснює він, укріплення національних валют відбувалось завдяки надходженню інвестицій, а також допомоги від ЄС.

У тому, що при негативному торгівельному сальдо може зміцнюватись національна валюта переконаний і керівник підрозділу з фінансового аналізу корпорацій ICU Олександр Мартиненко. Причина в тому, зазначає він, що грошові потоки можуть не співпадати і закупівля імпорту не обов’язково означає купівлю валюти на міжбанку. «Наприклад, Нафтогаз є великим імпортером і завдяки йому у нас значною мірою спостерігається торгівельний дефіцит. Однак, замість того, щоб купувати валюту він випускає єврооблігації, а тому не впливає на ослаблення гривні», — пояснює експерт.

Читайте також: Зміцнення гривні: настав час купувати долар

Незважаючи на те, що укріплення гривні впродовж тривалого часу теоретично можливе, експерти ICU на нього не розраховують. На їхню думку, вона ще може подорожчати до 22-23 грн за долар у першій половині наступного року, але закінчить 2020 р. на позначці 25-25,5 грн/$. Хоча, однозначних гарантій у прогнозах, як завжди, немає.

Олексій Писарев