Коли програмні РРО стануть доступними для користувачів та чим інновація цікава для фінансових установ — обговорили учасники конференції FinRetail-2019.
Зміна підходів
Закони №128-IX і №129-IX кардинально змінили підхід до реєстраторів розрахункових операцій. Процес фіскалізації повністю перенесено з класичного касового апарату на фіскальний сервіс податкової служби. Завдяки цьому усувається низка питань до роботи РРО.
«Програмний РРО лише створює проект чека і передає його у податкову. Фіскальним чек стає тільки після реєстрації на фіскальному сервері податкової служби й отримання відповідного номера», — деталізує директор департаменту обслуговування платників ДПС Наталія Калєніченко.
Позитивно з приводу впровадження програмних РРО висловився радник прем’єр-міністра України Ігор Дядюра. Він вважає вдалою ідею заміни габаритних касових апаратів на РРО у смартфоні. Адже це значно зручніше як для великих магазинів, так і дрібних підприємців.
Проте невдоволення в експерта викликає запропонований механізм повернення коштів покупцям за виявлені порушення при видачі чеку. «Ми отримали «кешбек» у понівеченій формі. Початково він був зовсім іншим. За межами системи опинилися споживачі, які купують товар на суму менше 850 грн», — наголосив він.
Читайте також: Головний податківець країни про наповнення бюджету і про те, як насправді буде відбуватися впровадження РРО для ФОПів
Іншої думки щодо «кешбеку» дотримується член Міжвідомчої робочої групи з питань реалізації інноваційних технологічних рішень для реєстрації розрахункових операцій в сфері торгівлі Олег Новосельцев. Він зауважив, що кількість суб’єктів господарювання, які використовують касові апарати, в рази перевищує штат податкових інспекторів. Тому тримати все під контролем і регулярно здійснювати ревізії — складно. На допомогу у виявленні порушень залишається сподіватись на громадян.
«Звернення громадян, як і доручення уряду, є головними підставами для фактичних перевірок. З огляду на це, у механізм «кешбеку» закладена хороша логіка – отримання зворотної відповіді від покупців. Кожен чек має бути в базі ДПС», — переконаний Олег Новосельцев.
Читайте також: У Податковій відповіли на ключові питання про «кешбек»
Впровадження програмного РРО — це ще одне підтвердження переходу податкової від фіскальної до сервісної моделі роботи. Таким баченням поділився експерт комітету з розвитку підприємництва СУП Мирослав Лаба.
«Ми часто чуємо, що податкова — це сервісна служба, яка надає бізнесу певні послуги. Тепер у бізнесу є вибір. Хтось може користуватися наявними у нього касовими апаратами. Прихильники ж автоматичного обміну інформацією з податковою службою застосовуватимуть програмні РРО. Тобто бізнес обиратиме собі той механізм, який для нього максимально зручний у використанні і доступний по ціні», — констатував Мирослав Лаба.
Встигнути не можна відтермінувати
Якщо переваги та недоліки програмних РРО більш-менш зрозумілі, то головною інтригою залишається дата впровадження тестового режиму для підприємців. У тому, що це не відбудеться вчасно — з 1 січня 2020 року — упевнений Ігор Дядюра.
Серед основних причин експерт називає:
- наявність низки невирішених технічних питань. Зокрема, досі не зрозуміло, як працюватиме режим офлайн;
- відсутність нормативної бази. Документи мають з’явитися в січні-лютому, а програмні РРО обіцяють до нового року.
Тим не менше, робота над програмним забезпеченням для використання новітніх РРО триває. Як повідомила представник податкової, на сьогодні у ДПС є два програмних інтерфейси (API). Також є платіжні системи, які вже скористались засобами API, тобто інтегрувалися з фіскальними серверами і тестують програму. Проте попереду — низка важливих завдань.
- Безперебійність. Для забезпечення роботи 24/7/365 податкова служба має необхідне обладнання. Крім того, розглядається можливість розміщення сервера з 19 квітня наступного року ще й в комерційних датацентрах.
- Офлайн. Існує два підходи для забезпечення роботи в режимі офлайн. Але насамперед потрібно вирішити, як захистити продавця від недобросовісних конкурентів. ДПС має бачення з цього приводу і чекає на погодження своїх пропозицій з Мінфіном.
- Нормативка. ДПС подала свої пропозиції до Мінфіну і сподівається, що ближчим часом будуть оприлюднені проекти документів. На їх обговорення відводиться місяць, після чого — їх повинні ухвалити.
«Тільки при наявності всієї нормативно-правової бази, можна буде на 100% доопрацювати програмне забезпечення для РРО», — наголосила фахівець ДПС.
З визначеною проблематикою цілком погодився начальник відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями ДПС Юрій Ярмоловський. Виокремлюючи ключові моменти, він зазначив, що абсолютно всі сервіси, запропоновані в контексті впровадження програмного РРО, повинні працювати. Як мінімум, необхідно реалізувати реєстрацію тих об’єктів оподаткування, які використовуються в господарстві і включені у форму 20-ОПП.
Читайте також: Електронними РРО підприємців забезпечать безкоштовно — Верланов
Крім того, важливо, щоб АРІ як програмне забезпечення містило необхідні параметри для забезпечення коректної передачі інформації при реалізації цих сервісів.
«Ще один проблемний момент — це перехід з онлайн режиму в офлайн. Як це відбуватиметься і скільки доведеться покупцю чекати квитанцію, залишається незрозумілим», — додав експерт.
РРО-перспективи для фінустанов
Програмні РРО розкривають широкий спектр надання додаткових послуг. До кола зацікавлених осіб даною новацією, окрім працівників податкової та ІТ-індустрії, також входять банківські установи.
«Багато банків і платіжних систем беруть участь у пілотному проекті щодо застосування новітніх моделей РРО та надають свої пропозиції. Наприклад, розглядається можливість реєстрації кабінету чи електронної «кишені» платника. Там зберігатимуться всі електронні чеки. Їх при потребі можна буде розгорнути і пред’явити, скажімо, у службу захисту прав споживачів. Також корисні послуги, як-от поєднання товарних чеків і платіжних транзакцій, можна запропонувати дрібним ФОПам. Тобто у банківських ІТ-фахівців є необмежені можливості для надання нових і зручних послуг при використанні електронного чеку», — заохотила до співпраці Наталія Калєніченко.
Ірина Рибніцька