Викладач Единбурзької бізнес-школи Іван Компан розповів «НВ», чи потрібна земельна реформа, які ризики вона приховує та чи буде ефективною. «Мінфін» обрав найцікавіше.

Іван Компан вважає, що земельна реформа, безумовно, потрібна. За винятком п'яти-шести ортодоксальних режимів, всі країни світу дозволяють продаж землі. Тому Україна йде правильним шляхом, з точки зору еволюції економічних відносин.

Чи дасть земельна реформа бажаний ефект

У короткостроковій перспективі українці може і відчують різницю, але з точки зору стратегічного розвитку — не впевнений, що на сільському господарстві потрібно робити такий акцент і очікувати кардинальних змін.

Навіть в розвинених країнах, де немає корупції, аграрну галузь навряд чи можна вважати локомотивом економічного процвітання. Досвід дуже сільськогосподарської Аргентини показує, що економічного прориву може і не статися. Ринок землі там є, але економічного процвітання немає. Його з'їли популізм та корупція.

Читайте також: МВФ, ринок землі та зміцнення гривні

Замість соціальної справедливості та економічного процвітання, про які всі говорять, земельна реформа цілком може принести нові плоди корупції, а разом з ними і «грона гніву». Звичайно, в тому випадку, якщо запровадять деякі ініціативи, супутні земельній реформі.

Популізм породжує корупцію

На думку Івана Компана, класичний популізм — обіцянка держави роздати кредити під 3-5% тим, хто буде скуповувати землю. Звідки взялися ці ставки? Чому не 5-7%, наприклад? Чому не ринкова ставка? Адже будь-яке відхилення від ринку провокує зловживання, особливо в середовищі, де контролюючі органи відверто слабкі і корумповані.

Не вдаючись у деталі, виходить, що можна взяти у держави гроші під 3-5%, а потім позичити їй йому назад за 15%, купивши ОВДП. Це ж геніально.

Створити схему — це взагалі не проблема

Хіба у нас немає талановитих «фінансових інженерів», що вміють прокласти правильне русло державного грошового потоку? Навряд чи вони поїхали на будівництво до Польщі або збір врожаю до Португалії, а якщо і знаходяться за межами батьківщини, то де-небудь у Лондоні чи Москві.

Читайте також: Відкриття ринку землі: розбір головних міфів

У наш високотехнологічний вік для розробки «схеми» фізична присутність її творця в країні зовсім необов'язкова. Не сумнівайтеся, що включаться в процес «кращі уми країни», коли мова йде про потік такої сили.

Сила — чималенька! Тільки на купівлю одного мільйона гектарів за $2,200, як оцінює Мінекономіки, повинні виділити $2.2 мільярда доларів. Різниця між ринковою та відсотковою, що надається державою, ставками становить 10-12%.

Іншими словами «корупційний спред» тільки на одному мільйоні гектарів землі складає від $220 до $260 млн. Є над чим попрацювати, особливо враховуючи, що мова йде не про один мільйон гектарів.

Проте в держбюджеті, на мою думку, немає таких грошей на виплати. Заяви про дешеві кредити — чергова байка від влади, щоб зміцнити в народі віру в соціальну справедливість. Парадоксально, але злидні можуть вберегти нас від чергового витка корупції, залишивши все на рівні обіцянок і дешевого популізму.