«LIGA.net» поділилася ключовими змінами для ФОПів. «Мінфін» обрав головне, до чого варто готуватися бізнесменам.

Використання РРО

Реєстраторами розрахункових операцій можуть бути як звичайні POS-термінали, так і програмні пристрої. Контролюючий орган повинен забезпечити безкоштовне програмне рішення. Президент України вже зобов'язав Кабмін з 1 січня 2020 року дати можливість платникам податків тестувати безкоштовне програмне забезпечення, здійснюючи розрахункові операції.

Читайте також: Електронними РРО підприємців забезпечать безкоштовно —
Верланов

Розрахунковим документом може бути касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо. Вони підтверджують факт продажу або повернення товарів, надання послуг. Створюються у паперовій чи електронній формі — електронний чек, QR-код.

Хто зобов'язаний використовувати РРО

РРО не будуть застосовуватися платниками єдиного податку першої групи.

До 1 жовтня 2020 року РРО не будуть застосовуватися платниками єдиного податку другої-четвертої груп, які мають дохід менше 1 млн гривень. Незалежно від обраного виду діяльності, крім реалізації:

  • технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту;
  • лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я.

З 1 жовтня 2020 року правила запрацюють для так званих «груп ризику»:

  1. Реалізація товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
  2. Реалізація технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту;
  3. Реалізація лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
  4. Реалізація ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
  5. Роздрібна торгівля уживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
  6. Ресторани, кафе, ресторани швидкого обслуговування, крім продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу;
  7. Турагенства і туроператори;
  8. Готелі та подібні місця тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
  9. Реалізація текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів згідно з переліком, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі перевищення обсягу доходу 1 млн грн, застосування РРО стає обов'язковим і починається з першого числа першого місяця наступного кварталу і продовжується в усіх наступних податкових періодах.

З 1 січня 2021 року РРО будуть застосовувати всі платники єдиного податку 2-4 групи. ФОПам другої групи збільшать ліміт річного доходу. З 1 січня 2021 року річний ліміт доходу платників єдиного податку другої групи підвищується з 1,5 до 2,5 млн грн.

Розширили перелік підприємців, які не можуть бути платниками єдиного податку. З 20 жовтня 2019 року до нього відносяться підприємці 1-3 груп, які провадять діяльність:

  1. З надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного);
  2. З надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного);
  3. З надання послуг мобільного телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку;
  4. За надання послуг з технічного обслуговування і експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле — та радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Читайте також: 50 днів уряду. Що встигли зробити

Як і коли запрацює кешбек

З 1 жовтня 2020 року покупці зможуть скаржитися на видані їм чеки з порушеннями, але тільки на покупки від 850 грн.

Подати скаргу можна буде виключно через свій електронний кабінет платника податків. Для цього потрібно пройти онлайн-ідентифікацію з використанням електронного підпису.

Компенсація буде перераховуватися за рахунок штрафних санкцій. Вона складе повну вартість придбаних товарів або послуг, зазначених у скарзі. Отримавши відшкодування, покупець не повинен платити за нього податки.

Що писати в скарзі:

  • ПІБ, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта, номер засобу зв'язку;
  • дата придбання товарів чи послуг;
  • найменування і вартість придбаних покупцем товарів чи послуг, найменування або податковий номер продавця, адреса господарської одиниці продавця або адреса місця придбання товарів;
  • у разі придбання товарів через інтернет — також вказівку сайту;
  • перелік документів, отриманих покупцем від продавця товарів або споживачем послуг разом з придбаним товаром чи послугою;
  • інформація про розрахунковий документ;
  • номер банківського рахунку покупця або споживача, на який може бути перерахована компенсація.

До скарги обов'язково додаються електронні або скановані копії документів. Ті, які покупець отримує від продавця разом з придбаним товаром, про які йдеться у скарзі.

Читайте також: ФОПи вимагають ветувати законопроекти про РРО

Що зміниться у звітності для ФОПів

При використанні програмних РРО потрібно буде щодня створювати в паперовій або електронній формі фіскальні звітні чеки, контрольні стрічки. Важливо їх зберегти: на звичайних РРО-три роки, а на програмних — до моменту передачі розрахункових документів на фіскальний сервер контролюючого органу.

Розрахункові операції будуть проводитися з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів або послуг. Також потрібно вести облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів або послуг, які відображені в обліку.

При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам при проведенні перевірки документи в паперовій або електронній формі. Вони підтвердять облік та походження товарів, які на момент перевірки знаходяться в місці продажу.

Проте такі вимоги не поширюються на ФОПів, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ. Виняток становлять ті, хто здійснює діяльність з реалізації:

  • технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту;
  • лікарських засобів і виробів медичного призначення;
  • ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння.

Читайте також: До яких наслідків призведуть закони про РРО та кешбек —
юрист

Що робити, якщо програмний РРО не працює

Якщо програмний РРО не працює, потрібно протягом дня повідомити про це контролюючий орган, виробника програмного реєстратора або центр сервісного обслуговування. У разі виходу з ладу програмного реєстратора проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.

Якщо протягом години відсутній зв'язок з сервером контролюючого органу, можна проводити розрахункові операції. Після відновлення такого зв'язку необхідно повідомити орган про час і дату початку та закінчення проведення розрахункових операцій в цей період будь-яким засобом комунікації.

В документі вказується інформація про проведення розрахункової операції в режимі оффлайн. Проводити таким чином розрахункові операції можна не довше 36 годин зі створенням електронних розрахункових документів. Їм присвоюються фіскальні номери з діапазону, сформованого фіскальним сервером.

Номери з цього діапазону можна використовувати не більше 168 годин протягом календарного місяця. Без зарезервованих фіскальних номерів з цього діапазону використовувати програмний реєстратор оффлайн не можна.

Протягом години після відновлення зв'язку здійснюється передача копій розрахункових документів, створених в режимі оффлайн. Їх треба передати до відправлення електронного фіскального звіту та електронного фіскального звітного чека за день, коли були сформовані ці документи. Їх зберігають до моменту підтвердження доставки.

Суб'єкт господарювання може прийняти рішення про те, що, в разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії, проведення розрахункових операцій здійснюється до моменту належного підключення резервного реєстратора або ввімкнення електроенергії.

Читайте також: Президент ввів дворічний мораторій на перевірки ФОПів

Які штрафи загрожують ФОПам

У разі встановлення в ході перевірки:

  1. Проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів або наданих послуг;
  2. Непроведення розрахункових операцій через РРО;
  3. Невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора, більш ніж на 10 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;
  4. Невидачі (у паперовій або електронній формі) розрахункового документа.

Підприємці заплатять штраф до 1 жовтня 2020 року в розмірі:

  • 10% вартості товару, проданого з порушеннями, — за порушення, вчинене вперше;
  • 50% вартості товару, проданого з порушеннями, — за кожне наступне порушення.

Після перехідного періоду розмір штрафів буде наступним:

  • 100% вартості товару, проданого з порушеннями — за перше порушення;
  • 150% вартості товару, проданого з порушеннями — за кожне наступне порушення.

Читайте також: Податкова зацікавлена у діалозі з платниками — Верланов

Також передбачені наступні фінансові санкції:

50 НМДГ (850 грн) — за невикористання при здійсненні розрахункових операцій, або використання незареєстрованих книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок;

30 НМДГ (510 грн) — у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції;

5 НМДГ (85 грн) — у разі проведення розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару або послуги та обліку їх кількості;

300 НМДГ (5100 грн) — у разі проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку їх кількості;

20 НМДГ (340 грн) — у разі порушення встановленого порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті;

300 НМДГ (5100 грн) — у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій РРО, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника;

30 НМДГ (510 грн) — в разі неподання в контролюючі органи звітності, пов'язаної із застосуванням РРО, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків.