Мова йде про законопроекти № 1073 та №1053-1. Як стверджують їх автори, ініціативи спрямовані на детінізацію економіки і водночас мають здешевити обслуговування касових операцій.
Противники змін звертають увагу на збільшення штрафів та величезні витрати бізнесу у процесі виконання нових норм.
Ціна питання
Ще до призначення на посаду голови фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев пообіцяв боротись із фіктивними ФОПами. При цьому вже тоді стало зрозуміло, що цей напрям буде серед пріоритетів «податкового крила» Зе-команди.
«Необхідно виключити можливість використання псевдо-ФОПів, коли великий магазин продає телефон і дає чек від ФОП. Хоча ми в здоровому глузді і тверезій пам'яті розуміємо, що за день він робить виручку більше, ніж ліміт, встановлений для ФОП на рік», — пояснював необхідність змін Данило Гетманцев.
За результатами дослідження Інституту соціально-економічної трансформації та Центру соціально-економічних досліджень CASE-Ukraine через заниження оборотів ФОПами держбюджет щорічно втрачає від 2 до 2,5 млрд гривень.
Сума здається надзвичайно великою, але лише доки не подивитись на збитки держави у інших сферах. Так, за даними дослідження через «сірий імпорт» та контрабанду бюджет недотримує до 93 млрд. грн., зарплати в конвертах – 74 млрд, а офшорні схеми – 36. Однак саме ФОПи як справжні так і фіктивні стали першими, кому влада вирішила «закрутити гайки».
Контроль і кешбек
Парламентарі вже підтримали у першому читанні законопроекти «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (№1053-1) та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (№1073).
Ці ініціативи йдуть в комплексі. Фактично одна розширює перелік підприємців, за діяльністю яких ведеться контроль, а інша цей контроль спрощує і дозволяє долучитись до нагляду кожному громадянину.
Водночас в пояснювальній записці до законопроекту №1051-1 подається як такий, що спростить життя підприємців, дозволивши не витрачати гроші на касові апарати. Замість цього можна буде користуватись програмним реєстратором розрахункових операцій. Очікується. Що це буде програма, встановити яку на гаджет продавця буде так само просто як додаток на смартфон.
Читайте також: Стали відомі деталі податкової амністії
Плюс для підприємця в тому, що не треба буде витрачатись на окремий касовий апарат, а це кілька тисяч гривень. Крім того, автори законопроекту говорять про спрощення реєстрації РРО (в електронному кабінеті без подання реєстраційних документів) та здешевлення процедур обслуговування операцій.
Ці переваги нардепи пропонують взамін за посилення контролюючих функцій щодо роботи бізнесу. Зараз без РРО можуть працювати ФОПи, у яких оборот менше 1 млн на рік. А відповідно до ініціативи їм потрібно буде користуватись реєстратором вже з 2021 року. А для інтернет-магазинів, аптек, ювелірних магазинів, кафе і ресторанів, турагентств, готелів, магазинів з продажу секонд-хенд і деталей для автомобілів час змін настане ще раніше. Вже через півроку після опублікування закону.
За продаж товару без проведення розрахункової операції, або якщо буде вказано неповну суму підприємець повинен буде заплатити штраф у розмірі 150% від вартості товару, а за повторне порушення – 250%.
Автори змін намагаються зацікавити покупців у контролюванні касових операцій. Передбачається, що за виявлене порушення вони отримуватимуть «кешбек» у розмірі 100% вартості товару. При цьому передбачається можливість електронної перевірки чеків, що дозволить покупцям виявляти порушення.
За і проти
Зміни викликали неоднозначну реакцію бізнес-спільноти та оглядачів. У Державній регуляторній службі підрахували, що загалом додаткові витрати малого бізнесу на обов'язкове запровадження РРО незалежно від виду діяльності та обсягів доходів перевищать 11 млрд грн. А внаслідок збільшення кількості перевірок і посилення штрафів легальному бізнесу в наступному році доведеться сплатити ще 2,6 млрд грн.
Проти змін виступила також Спілка українських підприємців, у якій наголошують, що проекти можуть стати черговим стимулом для малого бізнесу піти «в тінь». Тому її представники закликали парламент не поспішати з їх впровадженням.
Різко проти законодавчих ініціатив виступив співзасновник Нової пошти Володимир Поперешнюк. За його словами нова влада пішла в наступ на бізнес. «Корупційна привабливість і потенційний тіньовий дохід збільшуються, коли бізнесу складно і важко. Ймовірно, саме тому, замість лібералізації, яку нам обіцяли, маємо погіршення умов для підприємництва. Кращої стратегії знищення України, мабуть, і не придумаєш», — наголосив він.
Водночас у партії влади переконують, що спротив змінам чинить саме великий бізнес. «Є певні лобістські групи, які, захищаючи великий бізнес, піднімають на прапори «інтереси ФОП», яких нібито преслідуватиме влада.
Якщо ФОП за рік продає товари на 5 млн грн, хай продає, але якщо за день, то це не зможе так працювати. Ми зробимо все, щоб великий бізнес не зміг ухилятися від сплати податків з використанням моделі єдиного податку», — заявив Данило Гетманцев.
Депозит з високими відсотками і бонусом від «Мінфіну»
Природньо, підтримують його і колеги по фракції. За словами Галини Третякової, ті хто зараз ховається за маскою ФОП хочуть і далі це робити. «Серед них — величезні торговці з величезними торговими площами, багатомільйонним (в доларах) оборотом. Вони можуть чесно платити всі податки. Але не платять! Їм легше проплатити кампанію маніпуляцій і брехні», — заявляє парламентар.
Виступає за зміни і колишній заступник міністра фінансів Олена Макеєва. За її словами, попередня влада ще у 2015 році була близька до обов’язкового запровадження РРО. «Тоді окремі «зацікавлені» депутати змогли переконати прем'єра піти на компроміс, тож обов’язкове РРО ввели лише для приватних підприємців із річним валовим доходом понад мільйон гривень. І оскільки перевірити точність розрахунків річного доходу підприємців було неможливо, цей компроміс нічого не змінив», — пояснює вона.
Наразі проекти готується до другого читання. У Спілці українських підприємців розповіли, що під час робочої зустрічі з керівництвом ради і профільного комітету надали свої пропозиції до ініціативи. Однак зважаючи на швидкість розгляду законодавчих ініціатив останнім часом, навряд чи можна очікувати, що доопрацювання затягнеться. Швидше за все можуть бути внесені хіба що технічні правки.
Олексій Писарев