Під час круглого столу представники НБУ та банкіри розповіли, що, на їх думку, впливає на курс, чи варто нам чекати неприємних сюрпризів від зменшення транзиту газу, економічного спаду в Аргентині, і як вплинуть на валютний ринок експортери та закордонні інвестори.

Дмитро Сологуб, заступник голови правління НБУ

Є декілька факторів, що сприяли зміцненню гривні. Перший — це попит нерезидентів на ОВДП. Зараз їх інвестиції становлять близько 92 млрд гривень.

Попит нерезидентів зростає з наступних причин:

  • спрощення доступу до українського ринку цінних паперів;
  • позитивні темпи економічного зростання, зниження інфляції, стабільна ситуація в банківській сфері;
  • позитивна реакція нерезидентів на обрання нового президента та його реформаторські плани.

Другий фактор, який впливає на курс, — сприятливі умови на валютному ринку. Зокрема, поліпшення показників платіжного балансу, позитивна експортна кон'юнктура, зниження ціни на ключові імпортні товари — нафту та газ.

Також продовжують зростати обсяги надходжень від громадян, що працюють за кордоном.

Ще один позитивний фактор — зменшення виведення дивідендів з України. Нацбанк зняв всі обмеження з цього приводу, але обсяги репатріації дивідендів не зросли.

В подальшому, як і в минулому році, позитивно впливати на курс валюти буде висока врожайність сільськогосподарських культур. Цього року врожай ранніх зернових культур перевищує минулорічний на 15%. Ситуація з врожаєм кукурудзи теж позитивна.

Серед ризиків, які можуть негативно вплинути на національну валюту — погіршення ситуації на світових фінансових ринках. Зокрема, через події в Аргентині. Однак, завдяки нормальній макроекономічній, монетарній та фіскальній політиці і співпраці з МВФ, Україна може уникнути цього тренду.

Декілька негативних сценаріїв для України можуть виникнути через ситуацію в газовій сфері. Зокрема, у разі зниження обсягів транзиту через територію України. За прогнозом Нацбанку, наступного року транзит може становити не 80 млрд кубічних метрів, а 50 млрд. Для платіжного балансу це означає мінус 1 млрд доларів. Але ситуація може бути і гіршою — транзиту газу не буде взагалі. Нацбанк ці сценарії враховує.

Незважаючи на це, в короткостроковій перспективі значних ризиків для курсу гривні немає. Можуть змінитися умови торгівлі, знизитися ціни на експортні товари. В умовах гнучкого обмінного курсу це вплине на котирування. Тому в разі необхідності регулятор не буде продавати валюту.

Наталя Шишацька, начальник управління казначейства Банку Форвард

Восени на зниження курсу гривні може вплинути сезонне збільшення активності імпортерів. Однак я не думаю, що цей фактор буде істотним. Ми очікуємо досить велику виручку від аграріїв та металургійної промисловості, що має згладжувати сезонну активність. Тому я очікую, що курс буде триматися в тому ж коридорі, що і зараз.

Прихід інвесторів на ринок державного боргу — це позитивний тренд. Якщо новий парламент реалізує судову реформу, зміни в силових структурах, відкриє ринок землі, ми зможемо продовжити цей тренд. З'являться нові інвестори, які вкладатимуть кошти вже в економіку країни. Це стане позитивним фактором і для зміцнення гривні.

Юрій Прозоров, президент Українського товариства фінансових аналітиків

Є два крайні варіанти зміни валютного курсу. Перший — це ревальвація до 20 гривень за долар. Це можливо при реалізації «казкового» сценарію — має відбутися швидке відкриття ринку землі з її продажем тільки за гривню і створенням такого фінансового інструменту як «земельний бон». За таких умов в країну прийде величезна кількість валюти.

У той же час, в результаті ревальвації істотно зросте ВВП в доларовому еквіваленті, а, отже, зростуть виплати за зовнішніми боргами минулих років, про що з інвесторами домовлялася колишній міністр фінансів Наталія Яресько. Це суттєвий запобіжник, який не дасть суттєво зміцнюватися гривні навіть при найоптимістичніших сценаріях.

Верхня планка курсу — близько 31 гривня за долар. Якщо національна валюта буде ще дешевшою, то це стане невигідно іноземним інвесторам, які купували довгострокові ОВДП. Також цей курс буде надзвичайно невигідним для імпортерів.

Труднощі для національної валюти можуть виникнути через зміну вартості залізної руди, ціна якої стала досить волатильною. Якщо зерно підтримує гривню, то з рудою все не так однозначно.

Світові торговельні війни не надто впливають на Україну. Подивіться, куди ми експортуємо зерно і метал. Різких змін на цих ринках через протистояння Китаю і США не відбудеться.

Швидше за все буде реалізований «середній» сценарій зміни курсу гривні: незначна девальвація в межах 27,5−28,5 грн. за долар.

Сергій Мамедов, голова правління банку «Глобус»

Гривня зміцнилася, оскільки нерезиденти інвестують в довгострокові держпапери. Ця тенденція дозволить отримувати необхідний обсяг валюти. Також джерелом валюти є експорт металу і сільськогосподарської продукції. Країні потрібно звернути увагу на ринок землі, приватизацію, туристичний бізнес. Це дозволить економіці швидко розвиватися.

Сезонність та коливання на ринку зараз виглядають не так, як раніше. Імпортери можуть обирати, коли їм купувати і коли продавати валюту. Я бачу такі плюси як зменшення відсоткових ставок, зниження облікових ставок та активізація економіки. Обсяги кредитування будуть зростати і, відповідно, буде розвиватися економіка. З мінусів — крім облігацій, для нерезидентів практично немає інструментів.

Залишається ризик втратити нерезидентів, які купили облігацій на 3 млрд доларів, якщо дохідність цінних паперів буде знижуватися. З проблемних моментів також хочу відзначити питання «заробітчан». Статистика показує, що українці купили в Польщі 70 тис квадратних метрів житла і приблизно на 30 млн євро взяли іпотечних кредитів. Люди не просто там працюють, а інвестують в економіку чужої країни.

Сергій Наумов, голова правління Піреус Банку

Інвестори зараз приходять в Україну і вкладають гроші в довгострокові зобов'язання. Це хороша тенденція. Наступний крок — корпоративне інвестування. Але хочу звернути вашу увагу на те, що українська економіка — все одно, що будинок на піску. За останній час, не дивлячись на зміцнення гривні, фундаментального нічого не сталося. Так, спростився процес заходу інвесторів. Але ми чудово розуміємо, що інвестори дуже чутливі до того, що відбувається в глобальному світі.

В Україні яскраво виражена сезонність. Коли аграрії витрачають гроші, йде приплив доларів. Коли починається опалювальний сезон, ми стаємо сильно залежні від імпортної складової, так як необхідно купувати газ. Повинні бути хеджуючі чинники, які з одного боку дозволять залучити валюту в країну, а з іншого — згладити ситуацію в разі виникнення великого попиту на валюту. На перспективи ми дивимося досить позитивно, але без змін в економіці, я думаю, нас буде кидати з боку в бік.

Ринок землі та законодавство у фінансовій сфері вимагають реформування. Зараз ми бачимо позитивний настрій інвесторів, лояльний до нової влади. Але такі ризики, як опалювальний сезон, дефіцит вугілля і невирішені питання з «Газпромом» впливають на курс гривні. Їх потрібно мінімізувати. Якщо ми пройдемо цю осінь, усунувши негативні чинники, то, я вважаю, що 2020 рік буде роком серйозного зростання.

Багато хто говорить, що НБУ зараз повинен бути більш агресивним з точки зору скупки валют. Я, як банкір, вважаю, що це не зовсім правильно. По-перше, це б порушувало принципи НБУ про плаваючий курс. По-друге, країні необхідно показувати, що курс гривні може не тільки девальвувати, але і ревальвувати. Це корисно з точки зору інвесторів. Вони повинні мати якусь упевненість в нашій валюті.

Олексій Блінов, головний економіст Альфа-Банку

Протягом останніх трьох років спостерігалася чітка сезонність. Тепер вона знищена позитивними факторами. Багато експортерів чекали девальваційного тиску в кінці цього літа. Оскільки його не було, з початку літа залишилися відкладені продажі експортної виручки.

Поточний фактор зміцнення гривні — урожай. Можна з упевненістю сказати, що ми маємо перевищити торішній урожай зерна з великим плюсом. Цього року ціни на пшеницю не надто знизилися. І зараз експортується продукт, який приносить десь 100 млн доларів на місяць.

Ревальвація сталася завдяки позитивному співвідношенню експорту та імпорту. Також великий капітал може дати приватизація і відкриття ринку землі. Прихід нерезидентів значно підвищує обсяг продажу валюти. Зараз вперше відбувається зміна системи стимулів у фінансовому секторі.

Варто очікувати істотний ефект дедоларизації економіки. Відбувається заміщення валютного боргу на внутрішньому ринку гривнею. Тепер фінансові установи менше зацікавлені у валютних депозитах. Це призведе до профіциту валюти в банках.

Олексій Писарєв, Світлана Тартасюк