В прес-службі НБУ зазначили, що депозитарій Національного банку веде облік прав на цінні папери обмеженого кола власників. Їх перелік визначений нормативно та не включає нерезидентів.
Тобто банківський регулятор, діючи як депозитарій, не зобов’язаний встановлювати кінцевого бенефіціарного власника за операціями з цінними паперами. Але таке зобов’язання лежить на банках та фінансових установах, які здійснюють депозитарну діяльність та безпосередньо обслуговують власників цінних паперів.
Інвестиції в ОВДП: до 16,5% річних плюс бонус від «Мінфіну»
«З огляду на вказані вище причини, Національний банк не знає та, відповідно до закону, не повинен знати власників державних цінних паперів», — підкреслюють в НБУ.
Нацбанк не знає. А хто має знати?
Відповідаючи на питання «Мінфіну», чи можливо, що українські держоблігації скуповують російскі інвестори, і чи не можуть вони таким чином отримати важелі для впливу на курс гривні, в Нацбанку повідомили, що відповідальність за це лежить на професійних участниках фондового ринку та банках — первинних дилерах.
Зокрема, в усіх угодах з цінними паперами на вторинному ринку (окрім угод, які укладаються нерезидентами за межами України) обов’язково мають бути присутні торговці цінними паперами та депозитарні установи. «Вони, відповідно до законодавства, є суб’єктами первинного фінансового моніторингу. До їх обов’язків відноситься ідентифікація та верифікація клієнта за угодою, в тому числі — встановлення вигодонабувача і кінцевого бенефіціарного власника», — пояснили в Нацбанку.
У свою чергу право купувати державні цінні папери на первинному ринку має обмежене коло банків – первинних дилерів. Перелік цих банків затверджується Міністерством фінансів. Первинні дилери мають право купувати державні цінні папери у свій портфель або для своїх клієнтів. У випадках купівлі паперів для клієнтів також діють норми фінансового моніторингу та моніторингу санкційного переліку.
Чому нерезиденти небезпечні
Як повідомляв «Мінфін», іноземні інвесториактивно купують гривневі і валютні облігації внутрішньої державної позики. Їх не зупиняє ні зниження дохідності ОВДП, ні заявлене зниження облікової ставки НБУ в майбутньому.
Читайте також: Інвестиції у валюту призвели до збитків? Розбір причин та помилок
Всього, за даними НБУ, станом на 14 серпня нерезиденти збільшили свій портфель ОВДП на 421 млрд грн з початку року. Тільки в липні портфель ОВДП у власності нерезидентів зріс на рекордні $1,3 млрд. Щоб купувати держоблігації, інвестори продають валюту. Обсяг пропозиції валюти на міжбанку збільшився так значно, що це привело до ревальвації курсу гривні. За результатами 6 місяців 2019 року українська гривня стала світовим лідером за показником зміцнення за відношенням до долара.
У липні 2019 року курс гривні до долара пробив чергову «психологічну межу» – 25 грн. /$. Є ймовірність, що гривня зміцниться ще більше. За прогнозами аналітиків, в серпні курсовий коридор для гривні може бути в межах 24,75-25,75 грн за долар. Найближчий рівень для подальшого зміцнення – 24,70 грн за долар, який є мінімальним з 2016 року.
Але в довгостроковій перспективі, коли іноземці закінчать купувати, гривня почне повертатися до звичного стану. А якщо нерезиденти почнуть продавати ОВДП, на українську економіку може очікувати неабиякий шок.