Положення визначає:

  • перелік проблемних активів (потенційно проблемні; непрацюючі активи; стягнуте майно, що перейшло у власність банку на підставі реалізації прав заставодержателя);
  • складові процесу управління проблемними активами (система раннього реагування; запровадження інструментів врегулювання заборгованості за непрацюючими активами; управління стягнутим майном);
  • вимоги до організаційних аспектів управління проблемними активами (наявність трирічної стратегії та оперативного планускорочення рівня та обсягу таких активів; створення окремого підрозділу роботи з непрацюючими активами; моніторинг ефективності процесу).

Що це дасть

  • Запровадження зазначених вимог спрямоване на створення комплексного процесу управління проблемними активами, контроль за яким має забезпечуватись радою банку.
  • Запровадження системи раннього реагування має забезпечити виявлення на ранньому етапі потенційно проблемних активів та управління ними.
  • Положення вимагає від банків розроблення та запровадження спеціальних процедур та інструментів врегулювання. 
  • Документ також визначає необхідність розроблення банками стратегії управління проблемними активами, яка, серед іншого, передбачатиме наявність реалістичних цільових показників скорочення рівня та обсягу як непрацюючих активів, так і стягнутого майна, що знаходиться на балансі банку, а також шляхи досягнення цих показників.