Про боротьбу за капітал

Тільки вступаючи в боротьбу з іншими країнами, що розвиваються, за капітал і створюючи йому комфортні умови у нас в країні, ми зможемо змінити ситуацію. Будь-який капітал, що зайшов в країну ззовні, буде її змінювати, створюючи робочі місця, попит на політичні зміни, а також збільшуючи вартість всіх національних активів і сприяючи зростанню добробуту людей.

Читайте також: Нацбанк полегшить нерезидентам доступ на ринок ОВДП

Рецепт досить простий — потрібно послідовно прибирати бар'єри на шляху капіталу в країну, і створювати комфортні умови, коли він вже сюди потрапив. Комфортні умови — це і захист прав власності, і створення таких можливостей для інвестування як відкриття ринку землі.

Читайте також: Іноземці інвестували в Україну майже мільярд з початку року

Будучи професіоналом фінансового ринку, мене хвилює головна частина цієї проблеми — як прибрати бар'єри на шляху капіталу в країну. Я хочу, щоб працювати з гривнею стало так само зручно, як з польським злотим або турецькою лірою. Я хочу, щоб у 2025 році ми могли вести дискусію про те, чи потрібно нам в країні вводити євро. Я хочу, щоб у нас в країні були представництва практично всіх великих європейських і світових банків, і щоб вони створювали конкуренцію нашим фінансовим інститутам. Ми домоглися багато чого в створенні своєї банківської системи, але, на жаль, до її «заслуг» можна віднести і створення фінансової діри в 400 мільярдів гривень, що лягла на плечі платників податків. Здорова конкуренція може допомогти уникнути повторення подібного сценарію.

Вільна торгівля гривнею

Тут є два шляхи. Або ми просто дозволяємо іноземним банкам відкривати гривневі рахунки в НБУ — але тоді вся торгівля моментально переміститься в Нью-Йорк, Лондон і Франкфурт, що саме по собі непогано — або, що краще, створюємо у нас фінансовий центр, який буде торгувати українськими активами. В першу чергу це гривня, державний борг і акції — потім вже можна буде торгувати і газом, і зерном.

Це майже не вимагає інвестицій з боку держави — приватний капітал легко профінансує такий проект. Необхідно просто прийняти закон, який регулює таку торгівлю, і, якщо НБУ буде робити свої інтервенції через цей фінансовий центр — це допоможе залишити ліквідність в країні і не дати їй перетекти в іноземні фінансові центри.

Як українцю мені дуже прикро, що я допоміг створити і продати подібний фінансовий центр в Росії за 4 мільярди доларів, а вся фінансова інфраструктура України коштує рівно нуль. Це ганьба, і це потрібно змінювати. Якщо ми будемо успішні в створенні такого фінансового центру, ми легко зможемо зробити його регіональним, додавши в нього грузинські, вірменські, і навіть турецькі і польські активи — в цих країнах відсутні централізовані точки торгівлі валютою. Санкції, накладені Заходом на Росію, дають нам унікальну можливість скласти їй конкуренцію як регіональному фінансовому центру.

«Безвіз» для іноземних банків

За таким принципом працюють всі банки в ЄС — маючи ліцензію в одній країні, можна обслуговувати клієнтів в будь-якій країні-члені ЄС. Ми взяли на себе зобов'язання ввести у себе подібний режим у наших домовленостях про асоціацію з ЄС, і тепер необхідно прискорити цей процес. Це якісно змінить доступ бізнесу до кредитування в кращу сторону, і змусить НБУ поліпшити якість своєї регуляції — вона має стати не гіршою, а можливо і кращою того, що існує у наших сусідів.

Працювати з капіталом непросто, і на цьому шляху будуть помилки, злети і падіння. Весь капіталістичний світ побудований на цьому. Але ігнорувати реальність і вигадувати якийсь свій, особливий шлях — це прямий шлях до подальшого зубожіння.

Читайте також:Держборг, валюта та економічні ризики України