Які економічні проблеми доведеться вирішувати команді президента Зеленського, досліджувала редакція Ліга.Фінанси. «Мінфін» публікує скорочений варіант статті.
Проблема №1. Думки про дефолт
Головна економічна проблема України на найближчі роки — погашення держборгу. Новий президент прийняв країну з найнижчим за п'ять років рівнем боргу до ВВП. Але Україна зараз знаходиться на самому початку трирічного періоду пікових виплат.
До парламентських виборів, які спочатку повинні були відбутися в жовтні, уряд розраховував отримати мінімум один транш МВФ. А також розмістити єврооблігації — вихід на ринок очікується в травні-червні.
Це важливо, тому що до кінця року уряду потрібно погасити $3,4 млрд, а в 2020-му році — ще 5,4 млрд. Крім цього потрібно фінансувати дефіцит бюджету — щорічно $3 млрд, відзначає головний економіст Dragon Capital Олена Бєлан. За її оцінкою, грошей, які зараз є на рахунках Мінфіну, вистачить максимум до грудня.
Вимоги Фонду залишаються колишніми — підвищення цін на газ для населення до ринкового рівня, боротьба з корупцією, фіскальна дисципліна.
Для останнього завдання розпуск парламенту — швидше позитивна новина. Якби вибори відбулися за планом, депутати не встигли б схвалити бюджет-2020 цього року. А без показників бюджету отримати фінансування МВФ важко.
Загрозливою ситуація стане, якщо Кабмін не домовиться з Фондом, а Мінфін не зможе розмістити євробонди. У цьому випадку обсяг золотовалютних резервів з $20,5 млрд на кінець квітня впаде до 2021 року нижче еквівалента одного місяця майбутнього імпорту (близько $6 млрд). Про це йдеться в звіті інвесткомпанії Concorde Capital. Прийнятним вважається покриття трьох місяців імпорту.
Читайте також: Резерви України скоротилися через погашення єврооблігацій
Без МВФ Україна має два варіанти: знайти альтернативне фінансування на $18,5 млрд за три роки, або оголосити дефолт, прогнозує глава аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій. На даним момент представники МВФ мають намір продовжити перемовини з Україною, однак вже після парламентських виборів.
Проблема №2. Скромне зростання ВВП
Великі виплати за держборгом вважаються ключовою причиною уповільнення української економіки у 2019 році. НБУ прогнозує 2,5% зростання, МЕРТ — 2,8%, МВФ — 2,7%. У 2018-му зростання ВВП склав 3,3%.
У 2014-му ВВП впав на 6,6%, в 2015-му — ще на 9,8%. Зараз економіка стабілізувалася і дає невеликий приріст на 2-3% в рік. Позитивна динаміка ВВП зберігається 13 кварталів поспіль. Але такі темпи не задовольняють бізнес: на тлі зростання інших країн, що розвиваються світу, Україна виглядає скромно.
Головна претензія до колишньої влади — за п'ять років українська економіка так і не позбулася сировинної залежності. Темпи зростання ВВП в Україні завжди залежать від світової кон'юнктури на метали і продовольство — основні товари українського експорту. Зараз ситуація виглядає добре для металургів, а ціни на продукцію АПК дещо знизилися. Але зберігаються ризики уповільнення світової, а разом з нею і української економіки.
Проблема №3. Слабкий приплив інвестицій
З інвестиціями в країні як і раніше складно: через невизначеність з виборами багато компаній відкладають свої угоди. Ділові очікування бізнесу в цілому погіршуються, зазначає головний менеджер з макроекономічного аналізу Райффайзен Банку Аваль Михайло Ребрик.
Вже кілька років поспіль головним фактором економічного розвитку в Україні залишається не активність інвесторів, а внутрішнє споживання. А зростає воно за рахунок підвищення зарплат і переказів українських «заробітчан».
Середня зарплата дійсно зросла: за даними Держстату, в травні 2014 вона становила $295 (в перерахунку за курсом НБУ 11,6 грн/$), в березні 2019 було вже $330 (за курсом 27,2). Що стосується трудових мігрантів, то тільки в Польщі офіційно працює близько 2,5 млн українців. Вони та інші «заробітчани» в 2018 році направили в Україну $11,6 млрд. Прогноз НБУ на 2019-й — $12,1 млрд.
За прогнозами аналітиків Райффайзен Банку Аваль, середня зарплата в 2019 році зросте на 18%, у 2020-му — на 15% (в 2018 було 24,8%).
Окрема тема — політика Нацбанку. Облікова ставка регулятора залишається високою — 17,5%. Це дозволяє знизити інфляцію, але з іншого боку — ускладнює кредитування, що прямо впливає на економічне зростання.
Досягти поставлених ще в 2015 році цілей щодо інфляції регулятору поки що не вдається — прогноз на кінець цього року становить 6,3% при планових 5 ± 1%. Тому НБУ буде тримати ставку на рівні не нижче 16%, прогнозують банкіри. Це одна з основних причин критики керівництва Нацбанку, в тому числі і з боку команди нового президента.
Проблема №4. Непередбачувана гривня
В останні місяці курс гривні до долара США впевнено тримався в районі 26-26,5 грн/$. Правда сьогодні, 24 травня, гривня відчутно просіла: на відкритті міжбанку американський долар в купівлі подорожчав на 7 копійок, в продажу — на 9 копійок.
Ситуацію не назвеш стійкою. Головна причина — великий дефіцит поточного рахунку платіжного балансу. Опитані LIGA.net аналітики дають різні прогнози цього показника в 2019 році — від $3,8 до 5 млрд. НБУ очікує дефіцит в $4,5 млрд. Ця сума показує різницю між платежами України за імпорт і надходженнями від експорту, плюс доходи українського бізнесу і громадян за кордоном. У ринкових економіках цей розрив вважається основним фактором тиску на курс нацвалюти.
Досі перекіс компенсували надходження від трудових мігрантів, цього року ситуація ускладнюється держборгом. Якщо Україна не зможе залучити нові запозичення (МВФ + євробонди), валюти на всі платежі країні може не вистачити. Потенційний дефіцит відразу відіб'ється на курсі.
Додатковий ризик — інвестиції нерезидентів в гривневі зобов'язання уряду (ОВДП). За даними Concorde Capital, іноземці сконцентрували близько 16% всього портфеля паперів. За січень-квітень зовнішні інвестори збільшили свої вкладення в ОВДП на $1,1 млрд в еквіваленті, уточнює Бєлан з Dragon Capital. Це підтримало нацвалюту, але точно так само може її обвалити.
Минулого року вихід нерезидентів з українських активів в липні став однією з головних причин несподівано ранньої девальвації гривні. Зазвичай це відбувається ближче до осені. Зараз ситуація може повторитися. Додатковим фактором ризику можуть стати дострокові парламентські вибори, які пройдуть 21 липня.