Можливі наслідки
«Це перший випадок в історії СОТ, коли спір щодо обмежень, введених з міркувань національної безпеки, не був урегульований державами в процесі переговорів і був повноцінно розглянутий третейською групою Органу з вирішення спорів.
У результаті, вперше були визначені критерії, що «стримують» сторони в застосуванні обмежень з метою захисту істотних інтересів безпеки», — пояснює партнер юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» Олена Омельченко, один з провідних українських консультантів у сфері заходів торговельного захисту і СОТ.
Тепер, щоб посилатися в торгових спорах на інтереси національної безпеки, державам необхідно буде довести об’єктивну «надзвичайність ситуації» та «добросовісність» під час введення заходів. А саме – спрямованість заходів на захист населення і території від зовнішньої загрози або на підтримку законності й порядку.
Читайте також: Кінець монополії: ЄП прийняв оновлену газову директиву
Експертам ще доведеться проаналізувати, як рішення у транзитному спорі між Україною та РФ позначиться на інших спорах, зокрема, у справі проти США щодо обмежень на імпорт алюмінію і сталі, ініційованої Китаєм, ЄС, Туреччиною, Росією, Мексикою та іншими країнами.
З одного боку, тлумачення обмежує можливості зловживання інтересами нацбезпеки. З іншого боку, цілком можливо, що різні групи впливу, зацікавлені у введенні протекціоністських заходів, підштовхуватимуть свої уряди до надання будь-якому міжнародному конфлікту статусу надзвичайної обставини, щоб виправдати торгові обмеження.
У найближчій перспективі розширення подібної практики може негативно позначитися на діяльності СОТ, посиливши тенденцію до відходу держав від загальних торгових майданчиків на користь розвитку регіональних об’єднань – ЄС, ЄАЕС, НАФТА, ТТП тощо.
Довідка
Нагадаємо, що у справі DS512 Україна оскаржувала низку обмежувальних заходів на транзитні перевезення товарів автомобільним і залізничним транспортом, введених РФ у період між 2014-2016 роками.
Україна вказувала на невідповідність обмежень принципу свободи транзиту, а також іншим зобов’язанням, які взяла на себе РФ у рамках СОТ. Росія ж послалася на норму ГАТТ, що дозволяє здійснення виняткових дій з метою захисту істотних інтересів безпеки.
Проаналізувавши обставини справи, третейська група встановила, що дії Росії задовольняють всі вимоги для застосування обмежень, отже, Росія не порушувала зобов’язань, які вона взяла на себе під час вступу до СОТ.
Рішення третейської групи може бути переглянуте постійним Апеляційним органом СОТ.
Також, зазначають експерти, Україна може подати апеляцію.