Розкриття інформації щодо окремих показників банківської системи є важливою складовою Базельської угоди, а саме її частини / підвалини №3 (Pillar 3). Базельський комітет з нагляду нещодавно оновив зміст цієї підвалини, щоби стимулювати ринкову дисципліну банків через вимоги з розкриття інформації регуляторами. Зазвичай ці вимоги виконуються через публікацію громіздких та складних для пересічного користувача таблиць.
Але Резервний Банк Нової Зеландії (RBNZ) підійшов до теми творчо. Тамошній центральний банк розробив Financial Strength Dashboard — панель індикаторів фінансової міцності. Візуально це виглядає як сторінка на офіційному сайті, де є ключові показники банків (адекватність капіталу, якість активів, прибутковість, баланс, ліквідність та концентрація кредитів).
Формат подачі інформації інтуїтивно зрозумілий навіть фінансистам-початківцям. Але при цьому вкрай корисний для спеціалістів: кожна рубрика розкривається на окремій сторінці із таблицями та графіками, і фінансові аналітики мають серйозний ґрунт для ретельного аналізу по кожному банку. Зокрема, дані доступні в форматі Excel. Автори проекту вважають таке розкриття і подачу інформації дуже корисним інструментом оцінки ризиків.
Прозорість у Новій Зеландії є ключовим фактором для підтримки фінансової стабільності, адже у країні відсутня система державного гарантування депозитів. Тому можливість порівняти в зручному форматі показники одного банку з іншими є дуже вдалою ідеєю.
Регулятор запустив систему в травні 2018 року, розкривши понад сотню показників та описавши основні індикатори. «Недостатньо добре просто показати цифри в таблицях на сайті та очікувати від користувачів розуміння ситуації», — вважає Тобіас Ірхер, один з розробників. На думку представників RBNZ, важливо подати інформацію водночас як для фахівців, так і для пересічних користувачів. Це призводить до того, що самі банки стають дисциплінованішими, оскільки перебувають під наглядом з боку широкої громадськості.
Зручність подачі даних не змусила довго на себе чекати: кількість відвідувачів зросла із 500 осіб у квартал до 11 тисяч. З них більше 30% — це постійні користувачі, які постійно повертаються на сайт за новою порцією даних. Опитування свідчать, що ця панель стала основним джерелом первинної інформації про банки у країні.
Новим форматом задоволені і банки: візуалізація дала можливість побачити непомітні зв’язки, ходи конкурентів, помічати власні помилки. Хоча за два роки до запровадження панелі банки були дещо іншої думки, наполегливо опонуючи цій ініціативі регулятора.
Першою реакцією банківського лобі було: «Ні, дякуємо!» Банки аргументували свою позицію тим, що отримавши великий обсяг додаткової інформації про фінансовий стан, непрофесійні інвестори або просто пересічні вкладники можуть невірно оцінити реальний стан банку. А це призводитиме до втечі коштів з фінансової установи. Додаткова публікація даних, на думку Новозеландської банківської асоціації (NZBA), могла призвести до помилок та дублювання, вплинути на ринкову вартість банків та навряд чи стимулювала би вкладників зацікавитися або повністю зрозуміти інформацію, що центральний банк планував розкрити.
Однак аргументи регулятора виявилися врешті-решт сильнішими, і фінустановам довелося погодитися на таке незручне для них нововведення.
У Новій Зеландії відсутня система державного гарантування депозитів. Натомість з’явилася зрозуміла навіть для пересічних громадян платформа для вивчення та аналізу показників по кожному окремому банку
RBNZ не приховує, що одним з головних завдань при розробці цієї панелі було донесення до пересічних громадян – роздрібних інвесторів базової інформації про стан фінансових установ, до яких вони несуть свої кошти. Адже переважна більшість, як і в Україні, звертає увагу лише на відсоткові ставки по депозитах, ігноруючи решту даних, що потім обходиться дуже дорого.
Ефективність розкриття інформації вже дала поштовх для запровадження такого підходу і в інших сферах. Наприкінці минулого року RBNZ заявив про плани побудувати схожу інформаційну панель для страхових компаній в середині 2019-го.
В цілому напрошується висновок, що варто максимально оприлюднювати все, що не є таємницею чи чутливою для ринку інформацією. Але до цього треба ще вміти подати статистичні дані зручно, наочно та красиво.