Людмила працює в сфері оренди коммерційної нерухомості. Вона розміщує депозити, щоб накопичити на старість і допомогти онукам. Вона вважає, що нема сенсу обирати банк, бо вклади до 200 тисяч в кожному з них гарантуються державою. Людмила пройшла 17 тимчасових адміністрацій і, за її словами, нічого не втратила.
Людмила — досвідчений вкладник. Вона розміщує депозити з 1992 року. «Тоді в незалежній Україні тільки починали з'являтись комерційні банки. Вони арендували маленькі кімнатки і зникали так само швидко, як і з'являлись. Бувало так, що приходиш оформляти депозит, а наступного дня на цьому місці не банк, а пункт прийому склотари», — згадує вона.
Співпраця з банками не завжди закінчувалась успішно, але це не похитнуло віру Людмили в банківську систему. «В 2014 році банки почали зникати один за другим. А так як при оформленні депозитів я намагалась «розкладати яйця по разних корзинах» невеликими сумами в різних банках, тому потрапила під безліч тимчасових адміністрацій. Фонд гарантування звісно, выплатив усе, але гроші доводилось чекати місяцями», — згадує вона.
Процедура виплат тоді була непростим квестом. Тимчасову адміністрацію вводили на три місяці, потім продовжували ще на три місяці, потім призначали єдиний банк, який повертав вклади. «Щоб записатися на виплату, потрібно було годинами телефонувати в цей банк, потім тиждень чекати дату, на яку тебе записали, а потім ще стояти годинами в чергах до каси. Але найсмішніше, що в цих чергах люди, в тому числі і я, обговорювали тільки одну тему: в який банк вигідніше вкласти гроші, отримані від Фонду гарантування вкладів », — іронізує Людмила.
Людмила була свідком 17 тимчасових адміністрацій в українських банках, починаючи з 2005 року. «Незважаючи на те, що я вже 17-й раз отримувала виплату з Фонду гарантування вкладів – я жодного разу нічого не втратила, хіба що на курсовій різниці. Сьогодні забрати гроші з Фонду – справа одного дня: просто проходиш ідентифікацію і Фонд гарантування переводить кошти на твій рахунок в будь-якому з банків-агентів, і їхати нікуди не потрібно».
Раніше Людмила диверсифікувала свій депозитний портфель — 30% вона розміщувала в гривні, 70% — у валюті. Але після тимчасових адміністрацій всі вкладення конвертувалися в гривню. «Формувати валютну корзину сьогодні немає сенсу, адже дохідність гривневих депозитів складає близько 20%, а валютних — 5%, що практично ідентично, враховуючи курсові коливання».
Зараз, обираючи банк, Людмила заходить на портал «Мінфін» і дивиться акції банків, а потім розміщує депозит через наш сайт. Таким чином вона оформила вже кілька вкладів. «Обмеження гарантійної суми в 200 тис. грн змушує розміщувати депозити в кількох банках, щоб не превищувати цю суму», — говорить вона.
Віддає перевагу розміщенню депозитів на термін від 12 місяців і більше. Хоча, якщо короткостроковий депозит дозволяє отримати більш високу дохідність, обирає його.
Відсотки за депозитами не основне джерело її доходів. «Я продовжую працювати в сфері комерційної нерухомості. А дохід за вкладами дозволяє мені допомогати батькам похолого віку, онукам і створити фінансову подушку на пенсію», — констатує бізнес-леді.
Кредит Людмила брала лише одного разу, коли потрібні були кошти на реконструкцію придбаної компанією адмінбудівлі в центрі Києва. «Я взяла в СЕБ Банку кредит під заставу своєї невеликої двохкімнатної квартири. Банк на той момент оцінив її в 145 тисяч доларів і видав мені кредит під 6,4% річних. А дохідність за депозитами в інших банках складала 8%. Тому я одразу ж розмістила отримані в кредит кошти на депозиті і поступово знімала їх по мірі того, як ьули потрібні кошти на ремонт. Можна сказати, що я навіть заробила на кредиті», — згадує вона.
Людмила — людина дбайлива. Вона не любить витрачати гроші даремно. «Найбільше задоволення мені приносять кошти, витрачені на допомогу бездомним тваринам. Одного разу навіть зірвалась відпустка, тому що дорогою в аеропорт ми побачили збиту собаку. Ми відвезли її у ветклініку і прооперували. Собака вижила, і це було в мільйон разів приємніше за будь-яку відпустку», — згадує вона.
Людмила радить вкладати гроші не тільки в банки, але і в нерухомість, яка дійсно потрібна — житло для себе або рідних. Поки підростають онуки, можна здавати квартиру в оренду. Ще більш прибутковим вкладенням, за її словами, є покупка і здача в оренду комерційної нерухомості. На цьому заробити можна значно більше.